Звернення голови РСЗС щодо розміщення судових рішень в Єдиному державному реєстрі судових рішень

03 лютого 2014 Голова Ради суддів загальних судів І.О. Отрош звернулась до голів апеляційних та місцевих загальних судів.

«Останнім часом непоодинокими є випадки цитування у засобах масової інформації змісту постановлених слідчими суддями ухвал на стадії здійснення досудового розслідування.

У зв’язку з цим, радою суддів загальних судів було проведено вибіркове вивчення змісту ухвал, розглянутих в порядку кримінального судочинства та внесених з 26.12.2013 по 28.01.2014 до Єдиного державного реєстру судових рішень з можливістю цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України шляхом пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

Результатами вибіркового вивчення встановлено недотримання слідчими суддями вимог ст.222 КПК України щодо недопустимості розголошення відомостей досудового розслідування та невиконання рішення Ради суддів України від 17.02.2012 №4 «Про затвердження Переліку судових рішень судів загальної юрисдикції, що підлягають включенню до Єдиного державного реєстру судових рішень» із подальшими змінами і доповненнями, внесеними рішеннями Ради суддів України від 23.03.2012 №16, від 21.12.2012 №84.

Так, слідчими суддями Святошинського районного суду м.Києва до Єдиного державного реєстру судових рішень внесено 52 ухвали, з яких 38 постановлені за результатами розгляду клопотань слідчих про надання дозволу на проведення обшуку, про надання тимчасового доступу до речей та документів, у тому числі про надання тимчасового доступу до документів мобільних операторів стосовно абонентів телекомунікаційних послуг, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, про продовження строку тримання під вартою, про дозвіл на затримання, про застосування запобіжного заходу у вигляді застави, про зміну міри запобіжного заходу, про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

За вищезазначений період Феодосійським міським судом Автономної Республіки Крим у Реєстр внесено 117 ухвал, постановлених слідчим суддею цього суду під час здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні. З числа зазначених 117 ухвал, 69 - постановлені слідчим суддею за результатами розгляду клопотань органів досудового розслідування про застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Також, до Єдиного державного реєстру судових рішень внесено 59 ухвал, постановлених слідчими суддями Солом’янського районного суду м. Києва, 40 з яких постановлені за результатами розгляду клопотань учасників досудового розслідування про застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Аналогічно, слідчі судді Дніпровського районного суду м.Києва внесли до Реєстру 40 ухвал, 37 з яких - за результатами розгляду клопотань учасників досудового розслідування про застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Окрім того, встановлено численні випадки внесення ухвал до Реєстру слідчими суддями Іллічівського міського суду Одеської області, Жовтневого районного суду м .Маріуполя Донецької області, Ворошиловського районного суду м. Донецька, Луцького міськрайонного суду Волинської області, а також поодинокі випадки - слідчими суддями Подільського та Шевченківського районних судів м. Києва.

Слід відзначити, що вимоги щодо заборони внесення до Реєстру ухвал слідчих суддів, постановлених під час здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, виконують слідчі судді Дарницького, Деснянського та Оболонського районних судів м.Києва, Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим, Комінтернівського районного суду Одеської області, Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області.

Враховуючи наведені факти, звертаємо увагу, що подальше розміщення в Єдиному державному реєстрі судових рішень з можливістю цілодобового доступу до змісту ухвал слідчих суддів може унеможливити проведення досудового розслідування та призвести до негативних наслідків, а також може бути розцінене компетентними органами як розголошення відомостей досудового розслідування без дозволу слідчого або прокурора.