Бориспільський міськрайонний суд Київської області

11 лютого 2014, 10:50

На виконання плану роботи Бориспільського міськрайонного суду Київської області на 1 півріччя 2014 року судом проведено узагальнення судової практики причин скасування та зміни Апеляційним судом Київської області в 2013 році постанов суду, прийнятих під час розгляду справ про адміністративні правопорушення та порушення митних правил.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, відповідно до ст. 245 КУпАП, є: своєчасне, всебічне, повне та об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

В цілому Бориспільським міськрайонним судом Київської області, при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всебічно, повно та об’єктивно досліджуються всі обставини справи. Однак існують випадки скасування постанов судом апеляційної інстанції.

№ 359/8638/13-п Головуючий у І інстанції Чирка С. С.

постановою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 04 вересня 2013 року визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 100 % вартості автомобіля «AUDI A4» 2007 року випуску, кузов № НОМЕР_1, а саме - в розмірі 160247,93 грн. та з конфіскацію в дохід держави автомобіля «AUDI A4» 2007 року випуску.

Апеляційний суд Київської області постановою від 02.12.2013 року скасував постанову від 04.09.2013 року, а провадження у справі закрито за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення. Автомобіль повернуто.

Суд апеляційної інстанції виходив із того, що розглядаючи вказану справу по суті, суд першої інстанції зробив висновок про наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 483 ч.1 МК України лише на однобічно та неповно з'ясованих обставинах справи, оскільки наявність листа Робочого апарату Національного Бюро Інтерполу в Україні від 27.06.2013 року № ІР/2276/13/С78/8722/ CV1/А5/5 про те, що автомобіль марки «AUDI A4» 2007 року випуску, кузов № НОМЕР_1 було продано 04.03.2013 року співробітником компанії «Muller & Bauer» за 4400 Євро приватному підприємцю у сфері торгівлі бувшими у використанні автомобілями Milorad llic, за своїм змістом не може безпосередньо вказувати на наявність прямого умислу на надання завідомо недостовірних даних, а тому не можуть утворювати події й складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 483 ч.1 МК України. При цьому, слід мати на увазі, що відповідний договір у матеріалах справи відсутній, дану обставину заперечують. Також, слід зазначити, що реєстраційні документа на автомобіль, видані ОСОБА_1 місять дані про те, що власником автомобіля зазначено компанію «Muller & Bauer». Крім того, згідно з інформацією, що міститься у листі робочого апарату Національного Бюро Інтерполу в Україні від 18.06.2013 року № ІР/2276/13/С78/8096/CV1/А5/5, отриманого Київською митницею Міндоходів у ході проведення перевірки, зазначено, що зареєстрованим в Німеччині власником автомобіля марки «AUDI A4» 2007 року випуску, кузов № значився громадянин України, тільки до 22.04.2013 року, що стверджує доводи про те, що він отримав тимчасовий технічний паспорт на автомобіль - великий бриф.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази, що Бодак С.В. надавав документи, які б свідчили про умисне надання відомостей митним органам, які не відповідають дійсності.

Згідно п. 5 Пленуму Верховного Суду №8 від 03.06. 2005 року № «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил", незаконним переміщенням предметів із приховуванням від митного контролю - є їх переміщення через митний кордон України з використанням спеціально виготовлення сховищ, тайників та інших засобів чи способів, що утруднюють їх виявлення або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з наданням митному органу як підстави для переміщення товару підроблених документів чи одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві дані. У цьому зв'язку, апеляційний суд вважає необґрунтованими викладені у постанові суду першої інстанції посилання на те, що ОСОБА_1 умисно надав митним органам документи, які містять неправдиві дані. Достатніх даних і доказів для того, щоб зробити категоричний юридичний висновок про наявність в діях останнього прямого умислу на вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 МК України митними органами не надано, апеляційнимсудомневстановлено. З урахуванням вищенаведеного, за наявності сукупності наданих та досліджених по даній справі доказів, апеляційний суд вважає помилковим здійснений судом першої інстанції юридичний висновок про наявність в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України. Крім того, ст. 49 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Ст. 50 цього кодексу передбачені цілі використання відомостей про митну вартість. Згідно квитанції / Quitting / від 20.12.2012 року, вартість автомобіля «AUDI A4» становить 6200евро, після рішення митниці про корегування митної вартості від 27.05.2013р. - 6380евро. За висновком від 23.08.2013р. Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Міндоходів, ринкова вартість автомобіля «AUDI A4» 2007 року випуску, кузов № НОМЕР_1 на момент дослідження становить 160247, 93грн. Проте, на вирішення експертизи було поставлено питання лише про вартість цього автомобіля. При таких обставинах, встановлена митними органами ринкова вартість автомобіля «AUDI A4», жодним чином не вмотивована.

Тому, з урахуванням вищенаведеного, апеляційний суд вважає постанову суду такою, що не може залишатися в силі та підлягає скасуванню, провадження по справі закриттю у відповідності з вимогами ст. 247 КУпАП - за відсутністю в діях Бодака події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 483 ч.1 МК України.

№ 3/359/295/2013 Головуючий у І інстанції Мельник О.О.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25 січня 2013 року Коваленка В.В. за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст.471 МКУ накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає суму в розмірі 1700 грн. штрафу з конфіскацією 2 (двох) шт. нових мобільних телефонів “iPhone 5”, Black, модель A 1428, в комплекті з зарядним пристроєм, навушниками, USB-кабелем та інструкцією, в упаковці виробника, чорного кольору, за S/N C38JQM55DTTN, C38JQ5N8DTTN; IMEI/MEID 013331004257089; IMEI/MEID 013332004347474, TM Apple, виробник Apple Inc, вартістю 6857 грн., кожен, загальною вартістю 13714 грн.

Апеляційний суд Київської області постановою від 25 лютого 2013 року скасував постанову від 25.01.2013 року та провадження по справі закрив на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв’язку з відсутністю події адміністративного правопорушення.

Суд апеляційної інстанції виходив із того, що відповідно до положень Рішення Національної комісії з питань регулювання зв'язку України від 04 лютого 2010 року №51 «Про затвердження Переліку радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв, для ввезення яких, в тому числі переміщення у міжнародних поштових відправленнях, міжнародних експрес - відправленнях, не потрібні дозволи». За даних обставин , два телефони, які перебувають у користуванні Коваленка В.В., останній переміщував через митний кордон на підставі ст..370 МКУ, як особисті речі, а інші два, які є новими, на підставі вищевказаного переліку радіоелектронних засобів, відповідно до якого дозволу на їх переміщення не потрібно. Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що у даній справі відсутні докази, які б вказували на наявність події адміністративного правопорушення.

№ 359/7319/13-п Головуючий у І інстанції Яковлєва Л.В.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 02 серпня 2013 року, за якою Камордіна В.А. притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 471 Митного кодексу України та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень 00 копійок з конфіскацією на користь держави вилученої валюти в розмірі 11050 (одинадцять тисяч п'ятдесят) доларів США.

Апеляційний суд Київської області постановою від 10.09.2013 року скасував постанову від 02.08.2013 року та прийнято нову постанову, якою провадження закрито.

Суд апеляційної інстанції виходив із того, що з постанови суду вбачається і матеріалів справи, суд в повному обсязі і неупереджено дослідив всі докази і обставини справи, однак необґрунтовано не прийняв до уваги стан здоров'я правопорушника. Втім з матеріалів справи вбачається, що Камордін В.А. страждає на зір. Він пояснював, що перетнув лінію «зеленого коридору» оскільки її не бачив. Каморідн В.А. стверджує, що сам підійшов до працівниці аеропорту, яка йому зустрілась першою і спитав її про правила перетину митного кордону, повідомивши про кількість наявної у нього валюти. Ці твердження правопорушника нічим не спростовані, будь-які поняті чи свідки вчиненого правопорушення - відсутні. І навпаки, в матеріалах мається лікарська довідка про наявні у Каморідна В.А. вади зору. Як пояснив його представник, ці вади позбавляють хворого можливості розрізнювати кольори, а тому Камордін В.А. не бачив лінії, яку перетинав. З залишеного на протоколі про порушення митних правил автографа порушника вбачається, що він страждає розладом зору. Всі ці обставини вказують на відсутність у Камордіна В.А. наміру на порушення митних правил. Ці обставини будь-якими доказами не спростовані. Відсутні також і докази на скоєння Камордіним В.А. адміністративного проступку з необережності, оскільки перетин лінії контролю «зеленого коридору» був здійснений ним не з наміром його порушити, а з наміром дізнатись про порядок оформлення наявних у нього валютних коштів.

Поряд з цим, вина у вчиненому правопорушення судом не мотивована. В постанові суду про притягнення до адміністративної відповідальності мова йде про Паращука В.В. (а.с.36), що виключає обґрунтованість прийнятого судом рішення.

При таких обставинах в діях Камордіна В.А. складу адміністративного правопорушення не вбачається.

№ 359/5160/13-п Головуючий у І інстанції Яковлєва Л. В

Постановою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24.05.2013 року, якою Оліфірук А.В. притягнута до адміністративної відповідальності за ст. 471 МК України у виді штрафу в розмірі 1700 гривень з конфіскацією безпосередніх предметів порушення митних правил.

Апеляційний суд Київської області постановою від 29.08.2013 року скасував постанову від 24.05.2013 року та прийнято нову постанову, якою провадження у справі закрити за відсутністю у її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.471 МК України. Іноземну валюту у вигляді 36 000 євро, вилучену за протоколом про порушення митних правил повернуто.

Суд апеляційної інстанції виходив із того, що на протязі усього провадження по справі про порушення митних правил Оліфірук А.В. надавала аналогічні послідовні пояснення про те, що по прибуттю разом з чоловіком до ДМА «Бориспіль» для відльоту у м.Ригу мала при собі 46 000 євро, призначені для оплати лікування близької особи, а тому обрала для проходження митного контролю «червоний коридор», де заповнила необхідну декларацію. Проте, іноземна валюта інспектором митниці не була пропущена через митний кордон України у зв'язку із неналежними супроводжуючими банківськими документами. ЇЇ чоловік вже пройшов митний контроль через «зелений коридор», пройшов також паспортний контроль і готувався до посадки у літак. Оскільки їй необхідно було вирішувати питання з наявною у неї іноземною валютою шляхом конвертації у гривну або розміщення її на зберігання, вона не встигала на рейс до м.Риги, тому забронювала у касі квиток на вечірній літак. У зв'язку з тим, що у неї не залишилось коштів для придбання квитка на літак, а пластикові банківські картки перебували у чоловіка, вона передзвонила йому і попросила підійти до прикордонників для передачі їй карток. Все це було на очах у працівників митниці, одному з яких вона намагалась залишити свою сумочку з іноземною валютою. Він відмовився брати сумку і, оскільки у неї було обмаль часу, вона через перший прохід побігла до чоловіка, проте була затримана і їй було повідомлено про те, що вона перетнула білу лінію «зеленого коридору» з кількістю іноземної валюти, що перевищує допустиму норму.

Зазначені обставини були підтверджені поясненнями свідків -інспекторів митниці, чоловіка особи, що притягується до адміністративної відповідальності, Ворнова О.В., документальними підтвердженнями легальності походження іноземної валюти, доказами необхідності лікування свекрухи у медичному закладі м.Риги, копією заповненої митної декларації, де зазначено про наявність у неї 46 000 євро.

Зазначеним доказам по справі суддя належної оцінки не надала та прийшла до помилкового висновку про те, що Оліфірук А.В. порушила порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю.

Із досліджених доказів по справі випливає, що Оліфірук А.В. обрала для проходження митного контролю «червоний коридор», а опинилась у межах «зеленого коридору» без мети проходження митного контролю та перетинання митного кордону України і фактично не заявляла про те, що переміщувані нею товари не підпадають під встановлені законодавством обмеження.

Оскільки у діях Оліфірук А.В. відсутня об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст.471 МК України, що виражається у порушенні існуючого порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, то в діянні відсутній склад інкримінованого порушення митних правил.

Відповідно до вимог ст. 283 КпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування суду та прізвище й ініціали судді, який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; викладення обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Однак є випадки коли судді при винесенні постанов у справах про адміністративні правопорушення не завжди дотримуються зазначених вимог закону.

Разом з тим, при накладенні стягнення на правопорушника судді не в повній мірі враховують вимоги ст. 33 КУпАП, зокрема особу правопорушника, обставини, що пом’якшують відповідальність та накладають занадто суворе стягнення, не взявши до уваги характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність.

№ 3/1005/4101/2012 Головуючий у І інстанції Кабанячий Ю.В.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10 жовтня 2012 року Ламаш Юрія Борисовича визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП, та стягнути адміністративний штраф у розмірі 2550.

Апеляційний суд Київської області постановою від 11 лютого 2013 року скасував постанову від 10.10. 2012 року та провадження у справі закрито за відсутності події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Суд апеляційної інстанції виходив із того, що висновки судді про доведеність події адміністративного правопорушення та вини Ламаша Ю.Б. у його вчиненні не ґрунтуються на зібраних у справі доказах. Так, матеріали справи не містять доказів того, що дійсно Ламаш Ю.Б. керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння. Протокол про адміністративне правопорушення не містить будь - яких пояснень щодо суті вчиненого правопорушення. До матеріалів справи не додані пояснення свідків, які б давали підстави стверджувати те, що він як керував автомобілем у стані алкогольного сп'яніння, так і відмовився давати пояснення по суті правопорушення і підписувати протокол. Судом були вжиті усі заходи, направлені на виклик свідків у судове засідання, проте свідки до суду не з'явились, що унеможливлює підтвердження правильності обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, під керуванням ОСОБА_2 автомобіля у стані алкогольного сп'яніння, так і відмови його підписувати протокол про адміністративне правопорушення.

При вирішенні питання про обґрунтованість доводів протоколу про адміністративне правопорушення про керування автомобілем у стані алкогольного сп'яніння, суд звертає увагу на те, що протокол та матеріали справи не містять даних про вчинення працівниками ДАІ дій, які вони обов'язково повинні були вчинити при виявлені особи, яка керувала автомобілем у стані алкогольного сп'яніння. Так, відповідно до положень ст. 266 КУпАП, при виявлені ознак керування особою транспортними засобами у стані алкогольного сп'яніння, працівники ДАІ повинні запропонувати особі пройти огляд на встановлення стану сп'яніння за допомогою технічних засобів. Між тим, матеріали справи не містять будь - яких даних про те, що ОСОБА_2 пропонувалось пройти огляд за допомогою таких засобів і що він відмовився від такого огляду.

Відповідно до вимог ст. ст. 265-2, 266 КУпАП у разі виявлення особи, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, працівники ДАІ зобов'язані вчинити дії, які унеможливлюють подальше керування цією особою транспортним засобом, а саме затримати автомобіль, чи передати керування ним іншій особі. Між тим, матеріали справи не містять будь - яких даних, які б указували на вчинення працівником ДАІ указаних дій.

Наведене вище у своїй сукупності викликає сумнів у доведеності факту керування Ламашем Ю.Б. автомобілем у стані алкогольного сп'яніння, що трактується на його користь .У зв'язку із викладеним суд приходить до висновку про недоведеність події адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП у зв'язку із чим постанова судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10 жовтня 2012 року щодо Ламаша Ю.Б. підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю із підстав, передбачених п.1 ст. 247 КУпАП.

№ 359/2667/13-п Головуючий у І інстанції Саган В. М.

постановою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12.04.2013 року, якою Тищук Р.В. притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі 3400 грн.

Апеляційний суд Київської області постановою від 25 червня 2013 року скасував постанову від 12.04.2013 року та постановив нову постанову, а провадження по справі закрити за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Суд апеляційної інстанції виходив із того, що з матеріалів справи не вбачається жодних допустимих та належних доказів спростування зазначених Тищуком Р.В. обставин, а також доказів керування автомобілем та його зупинки працівниками ДАЇ.

З протоколу про адміністративне правопорушення випливає, що Тищук Р.В. інкримінована відмова від огляду на стан сп'яніння при наявності у нього явних ознак алкогольного сп'яніння.

За змістом вимог ст.266 КУпАП та п.1.7 Інструкції про виявлення у водіїв транспортного засобу ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затв.09.09.2009 року МВС України та МОЗ України, огляд особи на стан сп'яніння у закладі охорони здоров'я може провадитися лише у разі незгоди водія на проведення огляду на стан сп'яніння працівником міліції з використанням спеціальних технічних засобів або у разі незгоди з його результатами.

З матеріалів справи не вбачається доказів проведення чи намагання проведення працівником міліції огляду водія на місці за допомогою спеціальних технічних засобів.

Оскільки відсутні докази керування автомобілем Тищуком Р.В. та працівником ДАЇ не дотриманий встановлений нормативними актами порядок огляду водія на стан сп'яніння, то висновки судді про відмову Тищуком Р.В. від проходження такого огляду у закладі охорони здоров'я не ґрунтуються на матеріалах справи.

№ 359/4612/113-п Головуючий у І інстанції Чирка С. С.

постановою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 травня 2013 року, якою Бредак Ю.М. притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 123 КУпАП у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 9 місяців.

Апеляційний суд Київської області постановою від 25 червня 2013 року скасував постанову від 18.05.2013 року, а провадження по справі закрити в зв'язку з відсутністю події адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 123 КУпАП.

Суд апеляційної інстанції виходив із того, щоєдиним доказом у справі є протокол про адміністративне правопорушення, складений працівником ДАЇ, за змістом якого водію інкриміновано здійснення проїзду залізничного переїзду на заборонний сигнал світлофора. З пояснень Бредака Ю.М., викладених у протоколі, випливає, що він заперечив рух через залізничний переїзд при увімкненому заборонному сигналі світлофору. Зазначене не дає підстав вважати складений протокол про адміністративне правопорушення безспірним доказом винуватості особи у порушенні п.20.5 в) ПДР, оскільки він не містить достовірних фактичних даних, на основі яких можливо встановити наявність чи відсутність адміністративного правопорушення. За відсутності доказів події адміністративного правопорушення притягнення Бредака Ю.М. до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.123 КУпАП є помилковим

№ 1005/8966/12 Головуючий у І інстанції Борець Є. О.

Постановою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 17 жовтня 2012 року Аврашко С.О. визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, на нього накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 199 гривень.

Апеляційний суд Київської області постановою від 29.10.2013 року скасував постанову від 27.09.2013 року та прийнято нову постанову, якою провадження у справі про притягнення до відповідальності закрито за відсутності події адміністративного правопорушення.

Суд апеляційної інстанції виходив із того, що за змістом ст.ст. 254, 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є важливим процесуальним документом, яким фіксується факт адміністративного правопорушення і який є підставою для подальшого провадження у справі. До складання протоколу та його змісту пред'являють спеціальні вимоги. Протокол про адміністративне правопорушення повинен містити у собі, зокрема, дані про час, місце вчинення і суть адміністративного правопорушення.Цих вимог закону при складані протоколу про адміністративне правопорушення у повній мірі виконано не було.

Із об'єктивної сторони, адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 163-1 КУпАП полягає у відсутності податкового обліку, порушенні керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

Проте, працівниками ОДПІ при складані протоколу про адміністративне правопорушення, щодо Аврашка С.О. об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП викладена не була. Натомість працівники ДПІ при складані протоколу обмежились перерахуванням положень Закону України "Про податок на прибуток" та Податкового кодексу, які нібито порушив Аврашко С.О. без розкриття сутності цих порушень.

За таких умов, протокол про адміністративне правопорушення Серія АА № 295366 від 10 вересня 2012 року складений щодо Аврашка С.О. не можливо визнавати таким процесуальним документом, який засвідчує факт вчиненого адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

Крім того, в матеріалах справи, направленої до суду, відсутній акт позапланової перевірки, який став підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення та мав би слугувати доказом вини правопорушника.

Крім того, як вбачається із матеріалів справи, Київський апеляційний адміністративний суд 19.06.2013 року за результатами розгляду апеляційної скарги Бориспільської ОДПІ на постанову Київського окружного адміністративного суду від 14.11.2012 року по справі за позовом ДП "Ейвон Косметікс Юкрейн" до Бориспільської ОДПІ, якою визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Бориспільської ОДПІ № 0016812210 та № 0016822210 від 07.08.2012 року, прийняв рішення про залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду без змін.

№ 359/7785/13-п Головуючий у І інстанції Величко В.П.

Постановою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 02 серпня 2013 року Ізевліна О.В. визнана винною в скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 гривень.

Апеляційний суд Київської області постановою від 09.09.2013 року скасував постанову від 02.08.2013 року та прийнято нову постанову, якою провадження у справі про притягнення до відповідальності закрито за відсутності події адміністративного правопорушення.

Суд апеляційної інстанції виходив із того, що з об'єктивної сторони, адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 163-1 КУпАП полягає у відсутності податкового обліку, порушенні керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

Проте, працівниками ОДПІ при складані протоколу про адміністративне правопорушення, щодо Ізевліної О.В об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП викладена не була. Натомість працівники ДПІ при складані протоколу обмежились перерахуванням положень Закону України "Про податок на прибуток" та Податкового кодексу, які нібито порушила Ізевліна О.В, без розкриття сутності цих порушень.

За таких умов, протокол про адміністративне правопорушення Серія АА № 288044 від 29 липня 2013 року складений щодо Ізевліної О.В не можливо визнавати таким процесуальним документом, який засвідчує факт вчиненого адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

Оскільки, на час розгляду справи судом першої інстанції, податкові повідомлення-рішення №0000552210 та №0000562210 від 16.07.2013 року, винесені на підставі акту перевірки, були оскаржені, і процедуру оскарження не було закінчено (а.с.17-24), а тому апеляційний суд погоджується із доводами апелянта щодо неможливості встановлення події адміністративного правопорушення до завершення процедури оскарження податкових повідомлень-рішень.

№ 1005/9349/2012 Головуючий у І інстанції Саган В. М.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19.10.2012 року, якою Аврашко С.О. визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-1 КУпАП та накладено штраф у розмірі 170 грн.

Апеляційний суд Київської області постановою від 15.08.2013 року скасував постанову від 19.10.2013 року та прийнято нову постанову, якою провадження у справі про притягнення до відповідальності закрито за відсутності події адміністративного правопорушення.

Суд апеляційної інстанції виходив із того, що за змістом ст.ст. 254, 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є важливим процесуальним документом, яким фіксується факт адміністративного правопорушення і який є підставою для подальшого провадження у справі. До складання протоколу та його змісту пред'являють спеціальні вимоги. Протокол про адміністративне правопорушення повинен містити у собі, зокрема, дані про час, місце вчинення і суть адміністративного правопорушення. Цих вимог закону при складані протоколу про адміністративне правопорушення у повній мірі виконано не було.

Проте, працівниками ОДПІ при складані протоколу про адміністративне правопорушення, щодо Аврашка С.О. об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП викладена не була. Натомість працівники ДПІ при складані протоколу обмежились перерахуванням положень Закону України "Про податок на прибуток" та Податкового кодексу, які нібито порушив Аврашко С.О., без розкриття сутності цих порушень.

За таких умов, протокол про адміністративне правопорушення № 107/22-1 від 14 вересня 2012 року складений щодо Аврашка С.О. не можливо визнавати таким процесуальним документом, який засвідчує факт вчиненого адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП. Крім того, в матеріалах справи, направленої до суду, відсутній акт позапланової перевірки, який став підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення та мав би слугувати доказом вини правопорушника.

Крім того, як вбачається із матеріалів справи, Київський апеляційний адміністративний суд 19.06.2013 року за результатами розгляду апеляційної скарги Бориспільської ОДПІ на постанову Київського окружного адміністративного суду від 14.11.2012 року по справі за позовом ДП «Ейвон Косметікс Юкрейн» до Бориспільської ОДПІ, якою визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Бориспільської ОДПІ № 0016812210 та № 0016822210 від 07.08.2012 року, прийняв рішення про залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду без змін.

№ 359/7782/13-п Головуючий у І інстанції Левченко А.В.

Постановою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 02 серпня 2013 року Дученка О.В. визнаний винним в скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 гривень.

Суд апеляційної інстанції виходив із того, що працівниками ОДПІ при складані протоколу про адміністративне правопорушення, щодо Дученка О.В. об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП викладена не була. Натомість працівники ДПІ при складані протоколу обмежились перерахуванням положень Закону України "Про податок на прибуток" та Податкового кодексу, які нібито порушивДученко О.В., без розкриття сутності цих порушень.

За таких умов, протокол про адміністративне правопорушення Серія АА № 288046 від 29 липня 2013 року складений щодо Дученко О.В. не можливо визнавати таким процесуальним документом, який засвідчує факт вчиненого адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП. Крім того, в матеріалах справи, направленої до суду, відсутній акт позапланової перевірки, який став підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення та мав би слугувати доказом вини правопорушника.

№359/3125/13-п Головуючий у І інстанції Криворучко І. В.

Постановою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 05 квітня 2013 року на Мороз К.А. за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП накладене адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів, що становить 170 грн.

Апеляційний суд Київської області постановою від 25 червня 2013 року скасував постанову від 05.04.2013 року та постановив нову постанову, провадження у справі про притягнення до відповідальності за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП закрити у зв'язку із відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Суд апеляційної інстанції виходив із того, що із протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що Мороз К.А. у вину було поставлено порушення ведення податкового обліку з порушенням встановленого порядку, що призвело до заниження податку на додану вартість за лютий 2010 року в сумі 74 324,25 грн. та за вересень 2010 року у сумі 43 909,74 грн. Із таким висновком погодився і суддя місцевого суду, визнавши її винною у даному порушенні.

За змістом ч.1 ст.163-1 КУпАП, суб'єктами вказаного адміністративного правопорушення є керівники та інші посадові особи підприємств, установ, організацій.

Із матеріалів справи, а саме з наказу №373-к «Про прийняття на роботу», вбачається, що Мороз К.А. було прийнято на посаду головного бухгалтера з 27.03.2012 року і на момент вчинення адміністративного правопорушення вона не була посадовою особою ПрАТ «Племінний завод «Агро Регіон» відповідальною за правильність та своєчасність нарахування податків.

Поза увагою судді залишилось також і те, що згідно із вимогами ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення суддею може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніше як через три місяці з дня його виявлення.

На час складання протоколу про адміністративне правопорушення, головним державним податковим ревізором - інспектором Бориспільської ОДПІ, а саме 01 квітня 2013 року, передбачені ст. 38 КУпАП строки накладення адміністративних стягнень закінчилися, оскільки із моменту вчинення правопорушення пройшло більше трьох місяців, а дане правопорушення не є триваючим.

За змістом п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Оскільки на момент вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163 -1 КУпАП, Мороз К.А. не була посадовою особою ПрАТ «Племінний завод «Агро Регіон» відповідальною за правильність та своєчасність нарахування податків, а отже і не була суб'єктом вказаного адміністративного правопорушення, провадження у цій справі, відповідно до вимог п.1 ст.247 КУпАП, підлягає закриттю.

№ 3/359/273/2013 Головуючий у І інстанції Мельник О.О.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25 січня 2013 року Саргана Артема Вікторовича визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-2 КУпАП, та стягнуто адміністративний штраф у розмірі 170.

Апеляційний суд Київської області постановою від 19 лютого 2013 року скасував постанову від 25.01.2013 року та провадження у справі закрито за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, а провадження у справі – закрито.

Суд апеляційної інстанції виходив із того, що згідно п.203.2. ст.203 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації. Як вбачається з матеріалів справи, сума податку на додану вартість, визначеного ТОВ «ВКФ Мілана» за серпень 2012 року, була сплачена 28.09.2012 року (а.с.24); сума податку на додану вартість, визначеного ТОВ «ВКФ Мілана» за вересень 2012 року, була сплачена 25.10.2012 року (а.с.27). Тобто, сума зобов'язань з ПДВ, визначених ТОВ «ВКФ Мілана» за серпень та вересень, була сплачена в строки, встановлені законом. Обставини, викладені у протоколі та акті про результати камеральної перевірки спростовуються матеріалами, що містяться у справі.

№ 359/3024/13-п Головуючий у І інстанції Вознюк С. М.

постановою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 17 квітня 2013 року, якою Малуша В.М. притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.172-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 50 (п'ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.

Апеляційний суд Київської області постановою від 13 червня 2013 року скасував постанову від 17.04.2013 року та постановив нову постанову, провадження у справі про притягнення до відповідальності за ч. 2 ст. 172-2 КУпАП закрити у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Суд апеляційної інстанції виходив із того, що з протоколу про адміністративне корупційне правопорушення Малушем В.М. своїми діями порушив вимоги ч.1 ст.6 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», що тягне за собою відповідальність передбачену ч.1 ст.172-2 КУпАП.

Відповідно до ст.6 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» особам забороняється використовувати свої службові повноваження та пов'язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди.

По справі встановлено, що Малуш В.М. працюючи на посаді головного інспектора Митного Поста (МП) «Східний Термінал» Київської обласної митниці, використовуючи службове становище, неправомірно надав переваги посадовим особам ТОВ «Фортрейдінг ЛТД» під час здійснення митного оформлення товарів та їх випуску у вільний обіг.

Разом з тим, як у протоколі про адміністративне правопорушення, так і в постанові суду, відсутні посилання на те, які саме службові повноваження та пов'язані з цим можливості, Малуш В.М. використав з метою неправомірної вигоди.

Крім того, відповідно до ст.172-2 КУпАП та примітки до неї, відповідальність настає за порушення особою встановлених законом обмежень щодо використання службових повноважень та пов'язаних з цим можливостей з одержанням за це неправомірної вигоди, а під неправомірною вигодою слід розуміти одержання грошових коштів або іншого майна, без законних на те підстав.

Однак, у протоколі про адміністративне правопорушення та в оскаржуваній постанові суду, відсутні посилання на те, які ж саме встановлені законом обмеження щодо використання службових повноважень та пов'язаних з цим можливостей порушив Малуш В.М., а у матеріалах справи відсутні докази про те, що Малуш В.М. отримав грошові кошти або інше майно без законних на те підстав.

До того ж, відсутні у матеріалах справи докази й про те, що Малуш В.М. вчинив неправомірні дії, розраховуючи на одержання неправомірної вигоди.

Крім того, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення національного законодавства у відповідність з стандартами Кримінальної конвенції про боротьбу з корупцією» від 18.04.2013 року, який набрав чинності 18.05.2013 року, ст.172-2 з Кодексу України про адміністративні правопорушення виключена.

№ 359/1696/13-п Головуючий у І інстанції Ткаченко Д. В.

постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 березня 2013 року, якою адміністративне провадження щодо Баранової Л.В. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185-8 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрито у зв’язку з закінченням, на момент розгляду справи, строків накладення адміністративного стягнення.

Апеляційний суд Київської області постановою від 17 травня 2013 року скасував постанову від 19.03.2013 року та прийняв нову постанову, якою провадження по справі закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Суд апеляційної інстанції виходив із того, щовідповідно до вимоги Бориспільського міжрайонного прокурора від 10.11.2012 року начальника Бориспільської ОДПІ зобов'язано у термін до 13.12.2012 року надати повний перелік актів перевірок, що надійшли через підсистему « 2.19» АІС «Аудит» з інших ДПІ для відпрацювання станом на 10.11.2012 рік (а.с. 20).

У відповідь на вказану вимогу заступник начальника Бориспільської ОДПІ ОСОБА_2 на адресу вказаного прокурора надіслала листа від 13.12.2012 року, зі змісту якого вбачається, що розпорядником підсистеми АІС «Аудит» є Державна податкова служба України, а ОДПІ не уповноважена розпоряджатися та розповсюджувати інформацію, власником якої є ДПС України. До того, для здійснення перевірки прокурор приймає постанову, у якій зазначає підстави, що свідчать про можливі порушення законності та обґрунтовує необхідність вчинення дій. У разі отримання копії постанови про здійснення перевірки, ОДПІ надасть інформацію та документи (а.с. 21).

Відповідно до Положення «Про порядок надання доступу до інформаційних ресурсів баз даних обмеженого доступу Державної податкової адміністрації України», затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України №741 від 24.12.2007 року, АІС «Аудит» віднесена до баз даних з обмеженим доступом.

Згідно зі ст.ст.20, 21 ЗУ «Про прокуратуру», який діяв станом на час надання відповіді прокурору, виключно під час проведення перевірки прокурор має право мати доступ до документів і матеріалів, або інформацію з обмеженим доступом. Для здійснення перевірки прокурор приймає постанову. Не допускається проведення перевірки без надання копії зазначеної постанови представнику підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, підпорядкованості чи приналежності, фізічній особі-підриємцю.

Враховуючи викладене, посилання Баранової Л.В. як у листі від 13.12.2012 року, так і в апеляції на те, що для отримання інформації з обмеженим доступом, прокурор повинен був надати постанову про проведення перевірки, ґрунтуються на Законі.

За даних обставин, вимогу прокурора про отримання такої інформації поза межами перевірки та без надання відповідної постанови, не можна вважати законною.

До того ж, як видно з листа заступника голови Державної податкової служби у Київській області від 15.04.2013 року, у період грудень 2012 року - березень 2013 року органами прокуратури Київської області проводилося 16 перевірок підпорядкованих державних податкових інспекцій. Всі зазначені перевірки проводились на підставі постанов винесених у порядку ст.21 Закону України «Про прокуратуру». У січні 2013 року прокуратурою Київської області проводилась перевірка Державної податкової служби у Київській області на підставі постанови прокуратури Київської області від 03.01.2013 року.

Крім того, відповідно до вимоги Бориспільського міжрайонного прокурора від 10.11.2012 року зобов'язано надати певну інформацію начальника Бориспільської ОДПІ, а протокол по даній справі за невиконання зазначеної вимоги складено на заступника начальника Бориспільської ОДПІ Баранову Л.В.

№ 359/9524/13-п Головуючий у І інстанції Мельник О. О.

Постановою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23.10.2013 року, якою Росновська О.В. притягнута до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 6 місяців.

Апеляційний суд Київської області постановою від 22.11.2013 року скасував постанову від 23.10.2013 року та прийнято нову постанову, якою провадження по справі закрито в зв'язку з відсутністю у її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Суд апеляційної інстанції виходив із того, що з протоколу про адміністративні правопорушення випливає, що Росновська О.В. було інкриміновано порушення п.п. 2,3 б), 8.7.3 (ґ) ПДР.

Із змісту постанови вбачається, що суддя, вирішуючи питання про наявність у діях Росновської О.В. порушення вимог п.8.7.3 (ґ) ПДР, надав доказам по справі оцінку і прийшов до переконання про те, що даний пункт ПДР нею порушений не був. Правильність зазначеного висновку у апеляційній скарзі не оспорюється.

У той же час, суддя, приходячи до висновку про порушення Росновською О.В. п.п.12.1,12.3 ПДР, вийшов за межі складеного протоколу і безпідставно притягнув її до відповідальності за порушення, які їй не були інкриміновані особою, що склала протокол про адміністративні правопорушення.

Як випливає із відеозапису обстановки на перехресті під час ДТП, Росновська О.В. реагувала на зміну дорожньої обстановки у вигляді з'явлення на її шляху перешкоди у виді автомобіля «ДЕУ» шляхом застосування гальмування, тому підстави вважати , що вона не дотрималася вимог п.2.3 б) ПДР відсутні.

Оскільки відсутні докази порушення Росновська О.В. вимог п.п.2.3б),8.7.3(ґ) ПДР, що їй інкриміновані, то постанова судді не може бути визнана законною і підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі за відсутністю у її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

№ 359/10315/13-п Головуючий у І інстанції Чирка С. С

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24 жовтня 2013 року, якою Соболєва А.В. притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.

Апеляційний суд Київської області постановою від 21.11.2013 року скасував постанову від 24.10.2013 року та прийнято нову постанову, якою провадження по справі закрито в зв'язку з відсутністю у її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Суд апеляційної інстанції виходив із того, що з матеріалів справи вбачається, постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24 жовтня 2013 року другого учасника вказаної ДТП - водія автомобіля ВАЗ Яременка В.В., визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та піддано адміністративному стягненню - штрафу в розмірі 340 грн. Судом встановлено, що автомобіль «Хонда»під керуванням Соболєва А.В. стояв нерухомо, а ДТП сталась з вини водія автомобіля ВАЗ Яременка В.В, який під час руху автомобіля заднім ходом допустив наїзд на автомобіль під керуванням Соболєва А.В. Постанова суду щодо Яременка В.В. не оскаржена і набрала законної сили 05.11.2013 року.

За таких обставин, винесена постанова Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24 жовтня 2013 року щодо Соболєва А.В., як з точки зору дотримання норм матеріального закону, так і процесуальної форми, не може визнаватися законною та підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі, на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

№ 359/10473/13-п Головуючий у І інстанції Журавський В. В.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 05 листопада 2013 року, якою Бухарєва А.М. визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 122 КУпАП України та накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 6 місяців.

Апеляційний суд Київської області постановою від 09.12.2013 року змінив постанову від 05.11.2013 року в частині стягнення. Накладене на Бухарєва А.М. стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 6 місяців пом'якшити до штрафу у розмірі п'ятидесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає вісімсот п'ятдесят гривень. В іншій частині постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 05 листопада 2013 року залишити без змін.

Суд апеляційної інстанції виходив із того, що з матеріалів справи вбачається, Бухарєв А.М. раніше не притягувався до адміністративної відповідальності, має на утриманні малолітню дитину. Також судом не було взято до уваги, що за характером своєї роботи постійно користується автомобілем, яким керує особисто.

Враховуючи вказані обставини вчинення адміністративного правопорушення, апеляційний суд вважає, що накладене на Бухарєва А.М. стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами не буде сприяти досягненню вказаній у ст. 23 КУпАП України меті адміністративного стягнення у зв'язку із своєю суворістю. Сприяти досягненню цієї мети буде накладення адміністративного стягнення у виді штрафу.

№ 359/93/78/13 Головуючий у І інстанції Чирка С.С.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 27 вересня 2013 року Новикова А.В. за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП накладене адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 8 місяців.

Апеляційний суд Київської області постановою від 19 листопада 2013 року змінив постанову від 27.09.2013 року та накладено стягнення у виді штрафу 425 грн.00 коп.

Суд апеляційної інстанції виходив із того, що висновки судді про доведеність факту порушення водієм Новиковим А.В. вимог п.10.9, 10.10, ПДР України, що призвело до наслідків у виді зіткнення та пошкодження транспортних засобів, стверджуються зібраними у справі доказами та не оспорюються правопорушником, яким суд дав належну оцінку, а тому доводи захисника про відсутність в діях Новикова А.В. складу адміністративного правопорушення є безпідставними.

З цих підстав, суддя дійшов до обґрунтованого висновку про необхідність притягнення Новикова А.В. до відповідальності за ст.124 КУпАП, однак при вирішенні питання про накладення стягнення, допустився помилки, призначивши максимальне стягнення.

Так, суддею не було враховано особу порушника, його майновий стан, обставини, що пом'якшують відповідальність, зокрема, те, що Новиков А.В. раніше на адміністративної відповідальності не притягувався, щиро розкаявся, позитивно характеризується з місця роботи.

Враховуючи указані обставини, суд вважає, що накладене на Новикова А.В. стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами не буде сприяти досягненню вказаній у ст.23 КУпАП меті адміністративного стягнення у зв'язку із своєю суворістю.

Сприяти досягненню цієї мети буде накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 425 гривень.

У зв'язку із цим, постанова судді Бориспільського міськрайонного суду від 27 вересня 2013 року підлягає зміні в частині накладеного адміністративного стягнення шляхом його пом'якшення до штрафу в указаному розмірі.

№ 3/359/315/2013 Головуючий у І інстанції Мельник О.О.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30 січня 2013 року Гудзовського І.А. визнано винним у скоєні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на 6-ти місяців.

Апеляційний суд Київської області постановою від 11 березня 2013 року змінив постанову від 30.01.2013 року та за вчинення правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП накладено адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в сумі 340 гривень.

Суд апеляційної інстанції виходив із того, що висновок суду про доведеність винності Гудзовського І.А. у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується розглянутими в судовому засіданні доказами і є обґрунтованим. Кваліфікація дій за ст.124 КУпАП є правильною. Відповідно до ст.30 КУпАП позбавлення права керування засобами транспорту не може застосовуватись до осіб, які користуються цими засобами у зв'язку з інвалідністю. Враховуючи, що Гудзовський І.А. є інвалідом, у зв'язку з цим і користується засобами транспорту, а також взявши до уваги, що він раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, а його діями не спричинено тяжких наслідків, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, а гудзовському І.А. можливо пом'якшити вид стягнення на штраф.

№ 3/359/145/2013 Головуючий у І інстанції Криворучко І.В.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 січня 2013 року Гурського О.С. за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП накладене адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 6 місяців.

Апеляційний суд Київської області постановою від 19 лютого 2013 року змінив постанову від 16.01.2013 року та за вчинення правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП накладене адміністративне стягнення пом’якшити до штрафу в розмірі 400 гривень.

Суд апеляційної інстанції виходив із того, що висновки судді, які викладені у постанові стверджуються зібраними у справі доказами на підставі яких суддя дійшов до обґрунтованого висновку про доведеність вини у вчиненні адміністративного правопорушення, правильності кваліфікації його дій за ст. 124 КУпАП та необхідності накладення на нього стягнення за цією статтею. Але поряд з цим, суд вважає, що при вирішенні питання про вид стягнення суддя допустився помилки.

У відповідності до ст. 23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

За змістом ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

Зазначених вимог закону суддею, при розгляді справи про притягнення ОСОБА_2 до відповідальності за ст. 124 КУпАП та накладенні на нього стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами у повній мірі не дотримано. На думку суду, із урахуванням обставин вчинення правопорушення, даних про особу правопорушника, який працює, раніше до адміністративної відповідальності не притягався та обставин, які пом'якшують відповідальність правопорушника, якими є: визнання своєї вини у вчиненні правопорушення, потреба у використанні транспортного засобу у роботі, - визначеній у ст. 23 КУпАП меті адміністративних стягнень буде сприяти стягнення у виді штрафу. В зв'язку із цим суд вважає за необхідне змінити вид накладеного стягнення, застосувавши щодо нього стягнення у виді штрафу.

№ 359/8334/13-п Головуючий у І інстанції Журавський В. В.

постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 22.08.2013 року, якою Козіна О.М. визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у виді 6 місяців позбавлення права керування транспортними засобами.

Апеляційний суд Київської області постановою від 24.09.2013 року змінив постанову від 22.08.2013 року та накладено на Козіна О.М. за ст. 124 КУпАП стягнення пом'якшити до штрафу в розмірі 425 грн. в дохід держави.

Суд апеляційної інстанції виходив із того, що кваліфікація дій за ст.124 КУпАП є правильною.

Зазначених вимог закону жодним чином суддею при накладенні стягнення на ОСОБА_1, Козіна О.М. не дотримано. На думку апеляційного суду, слід врахувати обставини вчинення правопорушення, дані про особу правопорушника, який вперше притягується до адміністративної відповідальності, за місцем своєї роботи як водій вантажного транспортного засобу в Екомаркеті «ЕКО», де він працює з грудня 2012р. характеризується позитивно. Крім того, працює водієм вантажного транспортного засобу майже 10 років, має відповідну категорію «С», ця робота є його основним джерелом заробітку, оскільки він не має іншої спеціальності чи фахової підготовки для іншого місця роботи чи іншого джерела для існування. Також на його утримані знаходиться матір, яка є пенсіонером та інвалідом третьої групи і потребує постійного догляду та матеріального утримання. Окрім цього, 12 жовтня 2013 року в органах РАГСу м. Баришівки заплановано весілля.

До обставин, що пом»якшує відповідальність апеляційний суд відносить щире розкаяння винного та визнання вини в повному обсязі. Обставин, що обтяжує відповідальність - не встановлено.

№ 3/359/1825/2013 Головуючий у І інстанції Саган В.М.

постановою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 14 червня 2013 року Нечитайла В.В. притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді 1 року позбавлення права керування транспортними засобами.

Апеляційний суд Київської області постановою від 16.07.2013 року скасував постанову від 14.06.2013 року та прийняв нову постанову, якою за вчинення адміністративного правопорушення накладено адміністративне стягнення у виді 3 000 грн. 00 коп.

Суд апеляційної інстанції виходив із того, що кваліфікація дій Нечитайла В.В. є правильною. Разом з тим, враховуючи, що Нечитайло В.В. раніше не притягався до адміністративної відповідальності.

Повністю визнав вину та розкаявся у вчиненому, на утримання має двох неповнолітніх дітей, а його робота пов’язана з керуванням транспортним засобом, суд вважає, пом’якшити вид стягнення на штраф.

№ 359/7274/13-п Головуючий у І інстанції Журавський В. В.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 липня 2013 року, якою Пополітова Д.Ю. притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та призначено йому адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 ( один ) рік.

Апеляційний суд Київської області постановою від 20.08.2013 року змінив постанову від 19.07.2013 року та замість позбавлення права керувати транспортними засобами на 1 ( один ) рік накласти стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 (трьох тисяч чотириста) гривень.

Суд апеляційної інстанції виходив із того, що при накладенні адміністративного стягнення, судом першої інстанції не в повній мірі враховано характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан та обставини, що пом'якшують відповідальність.

Відповідно до ч.2 ст. 34 КУпАП, законами України може бути передбачено й інші обставини, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення. Орган (посадова особа), який вирішує справу про адміністративне правопорушення, може визнати пом'якшуючими і обставини, не зазначені в законі.

Як вбачається з матеріалів справи, Пополітов Д.Ю. працює водієм по автоперевезенням пасажирів легковим автомобілем з 01.06.2012 (а.с. 16), а тому його робота вимагає постійного використання автомобіля. Отже, адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами відніме у нього єдине джерело доходу та поставить сім'ю у скрутне матеріальне становище. Вперше вчинив адміністративне правопорушення та щиро розкаюється у скоєному. Крім того, за місцем роботи та місцем проживання апелянт характеризується лише позитивно, свої функціональні обов'язки виконує добросовісно, скарг від пасажирів не надходило. Пополітова Д.Ю. веде здоровий спосіб життя.

З урахуванням обставин справи та особи правопорушника, вважаю за необхідне обрати міру адміністративного стягнення щодо Пополітова Д.Ю. у вигляді штрафу.

359/522/13 Головуючий у І інстанції Журавський В.В.

Постановою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 01 лютого 2013 року на Морозова Є.В. за вчинення порушення митних правил, передбаченого ст.471 МК України, накладене стягнення у виді штрафу у розмірі 1700 грн. та конфіскації товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил.

Апеляційний суд Київської області постановою від 15 травня 2013 року змінив постанову від 01.11.2013 року , якою на підставі ст. 22 КУпАП Морозова Є.В. від відповідальності за вчинення порушення митних правил, передбаченого ст. 471 МК України звільнено у зв'язку із малозначністю вчиненого правопорушення. Оголосити усне зауваження. Затриманні по протоколу про порушення митних правил № 0944/125120101/12 від 19 грудня 2012 року три мобільні телефони повернуто.

Суд апеляційної інстанції виходив із того, що висновки судді про доведеність події правопорушення, яке підпадає під ознаки порушення митних правил, передбаченого ст. 471 МК України та винності у вчиненні цього правопорушення стверджуються зібраними у справі доказами, які були дослідженні у суді як першої, так і апеляційної інстанцій.

Поряд із цим, при вирішенні питання про необхідність притягнення Морозова Є.В. до відповідальності за ст. 471 МК України суддя місцевого суду не у повній мірі врахував обставини вчинення правопорушення та дані про особу правопорушника.

Відповідно до матеріалів справи безпосередніми предметами порушень митних правил були чотири мобільних телефони «IPhone 5». Відповідно до письмових пояснень Морозова Є.В. та свідка - три із чотирьох мобільних телефонів належали саме свідку. На час виявлення та фіксування факту порушення митних правил Морозов Є.В. перебував у хворобливому стані.

Наведені вище обставини зібраними у справі доказами не спростовуються.

За наведених вище обставин ступінь небезпечності вчиненого Морозовим Є.В. порушення митних правил значно зменшується у зв'язку із чим дане правопорушення необхідно визнати малозначним із застосуванням наслідків визначених у статті 22 КУпАП, а саме звільнення від відповідальності та оголошення йому усного зауваження. У зв'язку із застосуванням положень ст. 22 КУпАП до порушення митних правил, вчиненного Морозовим Є.В.

№ 359/1422/13-п Головуючий у І інстанції Ткаченко Д. В.

постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 22 березня 2013 року, якою Солоненка А.І. притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.471 МКУ України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу з конфіскацією валюти

Апеляційний суд Київської області постановою від 13 травня 2013 року скасував постанову від 22.03.2013 року та прийняв нову постанову, якою Солоненка А.І. звільнив від адміністративної відповідальності за малозначністю, обмежившись усним зауваженням, а провадження по справі закрив.

Суд апеляційної інстанції виходив із того, що висновки судді, щодо доведеності вини Солоненка А.І. у вчиненні правопорушення, за обставин, викладених у постанові судді, відповідають фактичним обставинам справи, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і є обґрунтованими. Суддя першої інстанції дав належну оцінку зібраним по справі доказам та правильно кваліфікував дії Солоненка А.І. за ст.471 МК України. Разом з тим, враховуючи обставини справи, а саме те, що Солоненко А.І. раніше до адміністративної відловідальності не притягувався, повністю визнав свою вину у вчиненні вказаного правопорушення та щиро розкаявся, дане правопорушення вчинив з необережності, сума коштів, яку він провозив з порушенням митних правил, має незначний розмір (970 євро), до того ж, Солоненко А.І. має молодий вік, при цьому, тяжко хворіє та на лікування потребує коштів, суд вважає, за можливе звільнити його від відповідальності, обмежившись усним зауваженням.

Відповідно до вимог ст.22 КУпАП малозначність правопорушення є приводом для звільнення особи від відповідальності і обмеження щодо неї усним зауваженням. За таких обставин, Солоненко А.І. підлягає звільненню від адміністративної відповідальності з висловлюванням йому усного зауваження.

№ 359/7606/13-п Головуючий у І інстанції Яковлєва Л.В.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26 липня 2013 року, якою Трояновську Р.С. притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 471 МК України та накладено стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень з конфіскацією в дохід держави України вилученої згідно протоколу від 11 липня 2013 року валюти в розмірі 6626 (шість тисяч шістсот двадцять шість) доларів США, 220 (двісті двадцять) польських злотих та 45 (сорок п'ять) гривень

Апеляційний суд Київської області постановою від 10.09.2013 року скасував постанову від 26.07.2013 року та прийнято нову постанову, якою Трояновську Р.С. у відповідності до положень ст.22 КУпАП, від адміністративної відповідальності звільнено. Щодо вчиненого нею правопорушення обмежитись усним зауваженням.

Суд апеляційної інстанції виходив із того, що з матеріалів справи і протоколу про порушення митних правил вбачається, гр. Польші – Трояновська Р.С. дійсно порушила порядок проходження митного контролю, однак документи на легальний провіз валюти у неї були. Факт прострочення використання цих документів не є підставою вважати, що Трояновська Р.С. діяла умисно, оскільки судом встановлено, що вона належним чином заповнила декларацію про перетин кордону, і не допускала, що видані їй документи банку є простроченими.

Як пояснила Трояновська Р.С., залишити валюту будь-кому вона не мала змоги, оскільки її ніхто не проводжав. Прав на залишення коштів на депозиті, як пояснила правопорушниця, - їй ніхто не роз'яснив. Ці пояснення, представником митниці не спростовані. Поряд з цим, Трояновська Р.С. надала довідку, з якої вбачається, що 6 тис. доларів США вона отримала в банківській установі, що давало їй підстави легально переміщувати через кордон валюту на таку суму з декларуванням її, що працівниками митниці зроблено не було.

При таких обставинах вважаю, порушення Трояновською Р.С. порядку проходження митного контролю малозначимим, і вважаю доцільним на підстав ст.22 КУпАП звільнити її від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням.

Приймаючи таке рішення, суд також враховує щире каяття правопорушниці, тяжкі сімейні обставини, що склалися на момент скоєння правопорушення, - смерть рідних, тяжка хвороба батька, і сімейний стан - наявність на утриманні трьох малолітніх дітей, а також - підтверджена легальність походження вилучених коштів.

№359/6094/13-п Головуючий у І інстанції Журавський В. В.

Постановою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26 червня 2013 року на Листопадова В.В. за вчинення порушення митних правил, передбаченого ст.471 МК України, накладене стягнення у виді штрафу у розмірі 1700 грн. та конфіскації товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил.

Апеляційний суд Київської області постановою від 02.09.2013 року змінив постанову від 26.06.2013 року та прийнято нову постанову, якою на підставі ст. 22 КУпАП Листопадова В.В. від відповідальності за вчинення порушення митних правил, передбаченого ст. 471 МК України звільнити у зв'язку із малозначністю вчиненого правопорушення. Оголосити усне зауваження. Затриманні по протоколу про порушення митних правил три мобільні телефони: один - «IPhone 5» black, 16Gb, моделі А1428, в комплекті з зарядним пристроєм, навушниками, USB- кабелем та інструкцією, в упаковці виробника та два - «LG «Nexus4» 16 Гб, моделі LG-E 960, чорного кольору в комплекті з зарядним пристроєм, навушниками, USB- кабелем та інструкцією, в упаковці виробника повернути після сплати ним необхідних митних платежів та зборів.

Суд апеляційної інстанції виходив із того, що висновки судді про доведеність події порушення митних правил, передбаченого ст. 471 МК України та винності Листопадова В.В. у його вчиненні стверджуються зібраними у справі доказами.

Відповідно до положень Рішення Національної комісії з питань регулювання зв'язку України від 04 лютого 2010 року №51 «Про затвердження Переліку радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв, для ввезення яких, в тому числі переміщення у міжнародних поштових відправленнях, міжнародних експрес - відправленнях, не потрібні дозволи» та Постанови Кабінетів України від 21 травня 2012 року № 436 «Про затвердження переліків товарів, на які встановлено обмеження щодо переміщення через митний кордон України» три мобільні телефони: один - «IPhone 5» black, 16Gb, моделі А1428, в комплекті з зарядним пристроєм, навушниками, USB- кабелем та інструкцією, в упаковці виробника та два - «LG «Nexus4» 16 Гб, моделі LG -E 960, чорного кольору в комплекті з зарядним пристроєм, навушниками, USB- кабелем та інструкцією, в упаковці виробника, які Листопадов В.В. переміщував через митний кордон по «зеленому коридору» відносяться до товарів на переміщення яких через митний кордон України потрібно дозвіл та відносяться до товарів які обмеженні щодо їх переміщення через митний кордон.

На підставі зазначених доказів суддя дійшов до обґрунтованого висновку про доведеність вини Листопадова В.В. у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 471 МК України.

Порушень порядку провадження у справі про порушення митних правил, які б указували на істотне порушення процесуальних прав Листопадова В.В.та свідчили про незаконність постанови в частині доведеності події порушення митних правил та правильності кваліфікації вчинених дій, у ході розгляду даної справи не встановлено.

Поряд із цим, при вирішенні питання про необхідність притягнення Листопадова В.В. до відповідальності за ст. 471 МК України суддя місцевого суду не у повній мірі врахував обставини вчинення правопорушення, а саме вартість, кількість та цільове призначення ввезених мобільних телефонів.

При вирішенні питання про необхідність притягнення Листопадов В.В. до відповідальності, суд враховує, що він фактично у своїх поясненнях визнав вину у вчиненому правопорушенні та раніше до відповідальності не притягався. Матеріали справи указують на те, що порушення митних правил було вчинено ним з необережності та, як вбачається з пояснень, два телефони він придбав у якості подарунків дружині та дочці.

За наведених обставин та з урахуванням вартості майна, яке Листопадов В.В. переміщував через митний кордон, ступінь небезпечності вчиненого ним порушення митних правил значно зменшується у зв'язку із чим дане правопорушення необхідно визнати малозначним із застосуванням наслідків визначених у статті 22 КУпАП, а саме звільнення ОСОБА_4 від відповідальності та оголошення йому усного зауваження. У зв'язку із застосуванням положень ст. 22 КУпАП до порушення митних правил, вчиненого Листопадовим В.В. постанова судді Бориспільського міськрайонного суду від 26 червня 2013 року підлягає зміні.

№ 359/760/13-п Головуючий у І інстанції Кабанячий Ю.В.

постановою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12 лютого 2013 року, Войтко Ю.О. притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.472 МКУ України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу з конфіскацією товарів.

Апеляційний суд Київської області постановою від 19.03.2013 року скасував постанову від 12.02.2013 року та прийняв нову постанову, якою Войтко Ю.О. звільнив від адміністративної відповідальності за малозначністю, обмежившись усним зауваженням, а провадження по справі закрив. Вилучені товари повернуті Войтку Ю.О.

Суд апеляційної інстанції виходив із того, що вирішуючи питання щодо необхідності притягнення до адміністративної відповідальності Войтка Ю.О. суддею не враховано, що правопорушення носить необережний характер, вчинене внаслідок помилки виробника надасть предмета порушення митних правил є незначною.

№ 359/9705/13-п Головуючий у І інстанції Борець Є. О.

постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11 жовтня 2013 року, якою Маркова В.К. притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 471 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700 гривень та конфіскації 16864 доларів США і 225400 російських рублів.

Апеляційний суд Київської області постановою від 02.12.2013 року постанову від 11.10.2013 року змінив в частині суми, яка підлягає конфіскації зменшивши її до суми, яка еквівалентна 10700 доларів США.

Суд апеляційної інстанції виходив із того, що відповідно до протоколу про порушення митних правил №0357/125120104/13 від 18 липня 2013 року (а.с. 2-5) Маркову В.К. було повернуто 19300 доларів США та 225400 російських рублів (еквівалент 20000 євро станом на 18.07.2013) - на дві особи, сума, яка перевищувала розмір дозволеного становила 10700 доларів США.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11 жовтня 2013 року слід змінити в частині суми, яка підлягає конфіскації зменшивши її до суми, яка еквівалентна 10700 доларів США.

№ 3/359/394/2013 Головуючий у І інстанції Величко В.П.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 15 лютого 2013 року Гридасова В.Ф. звільнено від адміністративної відповідальності за вчинення порушення митних правил, передбаченого ст. 471 МК України у зв'язку із малозначністю та оголошено усне зауваження.

Апеляційний суд Київської області постановою від 12 березня 2013 року скасував постанову від 15.02.2013 року та прийняв нову постанову, якою за вчинення порушення митних правил, передбаченого ст. 471 МК України накласти на Гридасова В.Ф. стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 гривень. Затриману по протоколу про порушення митних правил № 0012/125120102/13 від 13 січня 2013 року іноземну валюту в розмірі 26 650 доларів США конфіскувати в доход держави.

Суд апеляційної інстанції виходив із того, що із урахуванням вимог зазначених нормативних документів (постанова правління НБУ від 27.05.2008 року № 148 «Про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України» та постанова Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 436 «Про затвердження переліків товарів, на які встановлено обмеження щодо переміщення через митний кордон України») та зважаючи на обставини вчинення порушення митних правил, переміщення Гридасовим В.Ф. через митних кордон в режимі спрощеного митного контролю (зелений коридор) іноземної валюти у розмірі, який на 26650 доларів США перевищує розмір, встановлений постановою Правління НБУ від 27.05.2008 року № 148 не можливо визнати малозначністю вчиненого правопорушення. У зв'язку із цим висновки судді у цій частині є такими, які не відповідають вимогам закону.

№ 3/359/398/13 Головуючий у І інстанції Журавський В.В.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 01 лютого 2013 року Муліка Н.А. за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст.471 МКУ звільнено від адміністративної відповідальності за порушення митних правил у зв»язку з малозначністю вчиненого ним діяння та оголосити Мулікі Наталії Антонівні усне зауваження. Вилучені у Муліки Наталії Антонівни за протоколом про порушення митних правил 2510 доларів США їй повернуто.

Апеляційний суд Київської області постановою від 05 березня 2013 року скасував постанову від 01.02.2013 року та постановити нову постанову, якою притягнув до адміністративної відповідальності за ст.471 МК України у виді штрафу у розмірі 1700 грн. з конфіскацією 2510 доларів США, що вилучені за протоколом про порушення митних правил

Суд апеляційної інстанції виходив із того, що висновки судді про визнання правопорушення, вчиненого Мулікою Н.А., малозначним на матеріалах справи не ґрунтується. Так, твердження про те, що Муліка Н.А. притягується до адміністративної відповідальності вперше, а іноземна валюта є її заробітною платою, будь-якими допустимими доказами не підтверджені, як і не підтверджена легальність отримання нею вказаної валюти за межами України. За таких обставин підстави вважати, що допущене Мулікою Н.А. порушення митних правил, носить характер малозначного, відсутні. Оскільки постанова винесена без повного з'ясування обставин справи, а висновки судді суперечать матеріалам справи, то постанова підлягає скасуванню з постановленням нової постанови, за якою Муліку Н.А. слід притягнути до адміністративної відповідальності за ст.471 МК України та застосувати щодо неї стягнення у виді штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією вилученої іноземної валюти.

№3/359/287/2013 Головуючий у І інстанції Вознюк С.М.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25 січня 2013 року Муляву О.В. визнано винним у скоєні правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України та звільнено від адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 472 МК України, обмежившись усним зауваженням. Вилучені згідно протоколу про порушення митних правил № 0917/125120102/12 року від 26.11.2012 року товари: мобільний телефон "ІРhоnе 5" модель А1428 чорного кольору, за ІМЕІ 013334007190349, ТМ Аррlе, виробник Аррlе Inc, країна виробництва Китай; мобільний телефон "ІРhоnе 5" модель А1428 білого кольору, за ІМЕІ 013333004947651, ТМ Аррlе, виробник Аррlе Іnс, країна виробництва Китай; ІРаd модель А1458 сріблястого кольору, за серійним номером DМР JNНYТF1F85, ТМ Аррlе, виробник Аррlе Іnс, країна виробництва Китай, - повернути Муляві Олександру Володимировичу.

Апеляційний суд Київської області постановою від 26 лютого 2013 року скасував постанову від 25.01.2013 року та постановив нову постанову, якою притягнув до адміністративної відповідальності за ст.472 МК України у виді штрафу у розмірі 18 296 грн. з конфіскацією товарів, вилучених за протоколом про порушення митних правил.

Суд апеляційної інстанції виходив із того, що доводи апеляційної скарги про безпідставність звільнення ОСОБА_3 від адміністративної відповідальності є слушними. Так, у матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про некомерційний характер ввезених до України товарів та про порушення митних правил Мулявою О.В. вперше. Не надані Мулявою О.В. належні докази, які б спростували дані товарознавчої експертизи, якою визначена вартість ввезених товарів, а наявність виписки з банківського рахунку не дозволяє зробити висновок про придбання за певну ціну саме тих товарів, які були вилучені митним органом. Також є таким, що суперечить матеріалам справи висновок судді про наявність у Муляяви О.В. двох неповнолітніх дітей, оскільки з копій свідоцтв про народження випливає, що його син має 26 років, а інша дитина , має іншого батька. Отже, мотиви звільнення Муляви О.В. від адміністративної відповідальності, зазначені у постанові судді, доказами по справі не підтверджені, а необережний характер вчинення порушення митних правил не може слугувати підставою для прийняття вищезазначеного рішення. За умови відсутності передбачених ст.34 КУпАП обставин, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, та недоведеності мотивів, необхідних і достатніх для визнання допущеного Мулявою О.В. правопорушення малозначним, постанова судді підлягає скасуванню з постановленням нової постанови, якою на правопорушника слід накласти адміністративне стягнення, передбачене санкцією ст.472 МК України.

Справа № 1005/11655/2012

Номер провадження 3/359/6/2013 Головуючий у І інстанції Левченко А.В.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11 січня 2013 року Семенову Г.В. визнано винною у скоєні правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України та звільнено від адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 471 МК України, обмежившись усним зауваженням. Провадженні по справі закрити.

Апеляційний суд Київської області постановою від 06 лютого 2013 року скасував постанову від 11.01.2013 року та постановив нову постанову, якою притягнув до адміністративної відповідальності за ст.471 МК України у виді штрафу у розмірі з конфіскацією у власність держави 27 200 доларів США.

Суд апеляційної інстанції виходив із того, що легалізація грошових коштів та наявність пасажирської митної декларації, судом першої інстанції оцінено необ"єктивно. Винність у порушенні порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю стверджується: протоколом про порушення митних правил, у якому викладені обставини вчинення правопорушення; доповідними записками; переліком купюр іноземної валюти; описом предметів; ксерокопією паспорта; показаннями правопорушника в яких вона не заперечує порушення митних правил України, а також іншими доказами. Кваліфікація дій за ст. 471 МК України є правильною, оскільки вона порушила порядок проходження митного контролю в зонах спрощеного митного контролю.

№ 3/1005/4922/12 Головуючий у І інстанції Журавський В.В.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21.12.2012 року провадження у справі про порушення митних правил, передбачених ст.471 МК України відносно Ахундова Енвера Фазіль Огли –закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Вилучені у Ахундова Енвера Фазіль Огли 2000 доларів США та 12000 євро йому повернути.

Апеляційний суд Київської області постановою від 29 січня 2013 року скасував постанову від 21.12.2012 року та постановив нову постанову, якою визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України і піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень та конфіскації 2000 (дві тисячі) доларів США та 12000 (дванадцять тисяч) євро.

Суд апеляційної інстанції виходив із того, що місцевий суд помилково визнав транзитним пасажиром, не врахувавши норми діючого Закону України «Про Державну програму авіаційної безпеки цивільної авіації». Своїми діями Ахундова Енвера Фазіль Огли порушив порядок проходження митного контролю в зонах спрощеного митного контролю, тобто вчинив правопорушення, передбачене ст. 471 МК України. Кваліфікація дій ОСОБА_4 за ст. 471 МК України є правильною, оскільки він порушив порядок проходження митного контролю в зонах спрощеного митного контролю. В зв»язку із викладеним, суд вважає за необхідне визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України і, враховуючи положення ст. 33 КУпАП, призначити йому стягнення у виді штрафу та конфіскації вилученої у нього валюти.

№ 3/359/1961/2013 Головуючий у І інстанції Левченко А.В.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21.06.2013 року Гавву М.О. звільнено від адміністративної відповідальності за ст..471 МК У та постановлено обмежитись усним зауваженням.

Апеляційний суд Київської області постановою від 22.07.2013 року скасував постанову від 21.06.2013 року та постановив нову постанову, якою Гавву Максима Олександровича визнаний винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 471 МК України та накладено на нього штраф із конфіскацією валюти 1 800 доларів США.

Суд апеляційної інстанції виходив із того, що при вирішенні питання про звільнення Гавви М.О. від адміністративної відповідальності за ст. 471 МК України у зв'язку із малозначністю вчиненого ним адміністративного правопорушення та обмеження усним зауваженням суддя місцевого суду допустився помилки.

Відповідно до ст. 471 МК України 2012 року за порушення порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, передбачене накладення стягнення у вигляді штрафу, а уразі якщо безпосередніми предметами правопорушення є товари, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено, також конфіскацією цих товарів.

Згідно з постанови правління НБУ від 27.05.2008 року № 148 «Про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України» фізична та юридична особа мають право ввозити в Україну та вивозити за межі України готівку в сумі, що перевищує в еквіваленті 10 000 євро, за наявності документів, що підтверджують зняття готівки з рахунків банків (фінансових установ), виключно на ту суму, що перевищує в еквіваленті 10 000 євро.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 436 «Про затвердження переліків товарів, на які встановлено обмеження щодо переміщення через митний кордон України» готівка віднесена до товарів, переміщення яких через митний кордон України обмежено законодавством України. Зазначені нормативні документи дають підстави вважати те, що іноземна валюта є товаром обмеженим для переміщення через митний кордон України, а тому вона відповідно до санкції ст, 471 МК України, підлягає обов'язковій конфіскації.

Із урахуванням вимог зазначених вище нормативних документів та зважаючи на обставини вчинення порушення митних правил, переміщення Гаввою М.О. через митних кордон в режимі спрощеного митного контролю (зелений коридор) іноземної валюти у розмірі, який на 1 800 доларів США перевищує розмір, встановлений постановою Правління НБУ від 27.05.2008 року № 148 не можливо визнати малозначністю вчиненого правопорушення.

№ 3/359/1280/2013 Головуючий у І інстанції Мельник О.О.

постановою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21 червня 2013 року, якою провадження у справі відносно Сосновської Ірини Олексіївни за ст.472 МК закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Апеляційний суд Київської області постановою від 19.07.2013 року скасував постанову від 21.06.2013 року та постановив нову постанову, якою визнано Сосновську Ірину Олексіївну винною у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 472 МК України та накладено на неї стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 204 524,90 гривень з конфіскацією товарів вилучених відповідно до протоколу про порушення митних правил №0095/125130009/13 від 01.03.2013 року, а саме: частини лопатки свинини у вигляді шматків сала, на 9 дерев'яних палетах, замороженої свинячої шкіри.

Суд апеляційної інстанції виходив із того, що доводи Сосновської І.О. про те, що вона не могла знати про незаявлений товар (заморожена свиняча шкіра вагою 9626 кг), та виявити невідповідність маркування на іншому товарі, суд вважає безпідставними, оскільки Сосновська І.О. проводила відібрання його зразків для лабораторних проб, а відповідно могла оглянути у тому числі й маркування товару. До того ж, на виконання вимог ст. 266 МК України, перед подачею митної декларації Сосновська І.О. не була позбавлена можливості з дозволу митного органу здійснити огляд товарів. Однак про такий огляд Сосновська І.О. митному органу не заявила та відповідний огляд не проводила. Твердження Сосновської І.О. та представника Ілюшка С.А. про те, що вони не згодні з встановленими митними органами кодами при класифікації товару, а експертиза з цього приводу з вини митниці не проведена, апеляційний суд також вважає безпідставними, оскільки відповідно до ст. 69 МК України у разі незгоди з рішенням митного органу щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення у порядку, встановленому главою 4 цього Кодексу. Однак, Сосновська І.О. чи будь-яка уповноважена нею особа вказане рішення у визначеному законом порядку не оскаржила та будь-яких належних доказів про незаконність рішення митних органів при класифікації товарів, суду не надала. Разом з тим, при визначенні вартості товару, який є безпосереднім предметом порушення митних правил, необхідно взяти до уваги висновок експертизи №142001102-0548 від 18.03.2013 року, відповідно до якого загальна вартість вказаного товару становить 204 524,90 гривень.

№ 359/5168/13-п Головуючий у І інстанції Величко В. П.

постановою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24.05.2013 року Попелюк В.В. звільнений від адміністративної відповідальності за ст.471 МК України у зв'язку з малозначністю вчиненого правопорушення, а справа провадженням закрита.

Апеляційний суд Київської області постановою від 21 червня 2013 року скасував постанову від 24.05.2013 року та постановив нову постанову, якою на Попелюка В.В. за ст.471 МК України накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1700 грн. з конфіскацією 3900 євро та 4900 доларів США.

Суд апеляційної інстанції виходив із того, що при вирішенні питання щодо накладення на правопорушника адміністративного стягнення за ст.471 МК України суддя пришов до помилкового висновку про малозначність вчиненого правопорушення.

Так, визнаючи незначним розмір переміщуваної з порушенням митних правил іноземної валюти ( 3900 євро та 4900 доларів США), суддя не взяв до уваги, що в перерахунку на валюту України її вартість становить 80000, 46 грн., що більш ніж у 70 разів перевищує розмір мінімальної заробітної плати в Україні. З наявних у справі доказів щодо легальності переміщуваної валюти випливає, що ОСОБА_3 були придбані у іноземній банківській установі 10 000 доларів США та 4000 євро, але ще у 2012 році, що не підтверджує його пояснення про належність йому 15 000 доларів США, які він видав працівникам митного органу. Факт переміщення через митний кордон України через спрощену систему митного контролю іноземної валюти, яка належить іншим особам, не може бути визнаний обставиною, яка б суттєво зменшувала ступінь суспільної небезпеки вчиненого правопорушення. Також матеріали справи не містять будь-яких доказів про необхідність оплати лікування матері правопорушника у медичних установах України. Наявність пом'якшуючих відповідальність обставин та необережна форма його вини не є підставами для визнання вчиненого правопорушення малозначним. За відсутності належних доказів висновок судді про необхідність звільнення правопорушника від адміністративної відповідальності є таким, що не ґрунтується на матеріалах справи.

№ 359/10237/13-п Головуючий у І інстанції Саган В. М.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 08 листопада 2013 року, якою Юзаля Фаділя звільнено від адміністративної відповідальності за ст. 471 МК України та постановлено оголосити усне зауваження, а провадження у справі закрито, повернуто ОСОБА_1 вилучену у нього згідно протоколу про порушення митних правил № 0523/125120101/13 від 26.09.2013 року іноземну валюту в сумі 1500,00 євро а також 1700,00 грн.

Апеляційний суд Київської області постановою від 02.12.2013 року скасував постанову від 08.11.2013 року та прийнято нову постанову, якою визнати винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених ст. 471 МК України, та накласти на нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1700,00 грн. з конфіскацією затриманої по протоколу про порушення митних правил № 0523/125120101/13 від 26.09.2013 іноземну валюту в сумі 1500 євро в доход держави.

Суд апеляційної інстанції виходив із того, що обставини вчинення порушення митних правил, переміщення Юзаля Фаділя через митний кордон в режимі спрощеного митного контролю (зелений коридор) іноземної валюти у розмірі, який на 1500,00 євро перевищує встановлений розмір, вчинене ним правопорушення не може бути визнане малозначним.

Справа № 359/7818/13-п Головуючий у І інстанції Яковлєва Л. В.

Постановою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 вересня 2013 року Мортазаві Біжана звільнено від адміністративної відповідальності за ст.471 МК України, постановлено обмежитися усним зауваженням, провадження по справі закрито, готівка в сумі 15 000 доларів США та 1700 грн., вилучених в рахунок забезпечення штрафу повернуто.

Апеляційний суд Київської області постановою від 07.11.2013 року скасував постанову від 18.09.2013 року та прийнято нову постанову, якою визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 471 МК України та накладено на нього стягнення за цією статтею у виді штрафу в розмірі 1700 гривень із конфіскацією затриманої валюти.

Суд апеляційної інстанції виходив із того, що із урахуванням вимог нормативних документів (постанова правління НБУ від 27.05.2008 року № 148 "Про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України" та постанова Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 436 "Про затвердження переліків товарів, на які встановлено обмеження щодо переміщення через митний кордон України") та зважаючи на обставини вчинення порушення митних правил, переміщення через митний кордон в режимі спрощеного митного контролю (зелений коридор) іноземної валюти у розмірі, який на 15 000 доларів США перевищує розмір, встановлений постановою Правління НБУ від 27.05.2008 року № 148, не можливо визнати вчинене правопорушення малозначним.

№ 359/9968/13-п Головуючий у І інстанції Вознюк С. М.

Постановою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11 жовтня 2013 року Серхенова Вепа звільнений від адміністративної відповідальності за ст. 471 МК України з постановленням усного зауваження.

Апеляційний суд Київської області постановою від 12.11.2013 року скасував постанову від 11.10.2013 року та прийнято нову постанову, якою визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 471 МК України та накладено на нього стягнення за цією статтею у виді штрафу в розмірі 1700 гривень із конфіскацією затриманої валюти в розмірі 3 100 доларів США.

Суд апеляційної інстанції виходив із того, що висновки судді про визнання правопорушення, вчиненого Серхенов Вепа, малозначним не відповідає фактичним обставинам справи. Не є переконливим і висновок суду, про те, що розмір вилученої валюти є незначним. Крім того, твердження про те, що правопорушник не задекларував валюту із-за необережності та незнанням митного законодавства України, не є обставинами, які свідчать про малозначність вчиненого правопорушення, на що звертає увагу в своїй апеляції прокурор. За таких обставин підстави вважати, що допущене порушення митних правил, носить характер малозначного, відсутні, а тому апеляція прокурора підлягає задоволенню.

№ 359/9461/13-п Головуючий у І інстанції Журавський В. В.

Постановою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 27 вересня 2013 року, якою Гетьманенка Ю.І. звільнено від адміністративної відповідальності за ст. 471 МК України у зв'язку з малозначністю вчиненого ним діяння, оголошено усне зауваження, вилучені у нього згідно протоколу 1 000доларів США та 1 100євро повернуто.

Апеляційний суд Київської області постановою від 29.10.2013 року скасував постанову від 27.09.2013 року та прийнято нову постанову, якою визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 471 МК України та накладено на нього стягнення за цією статтею у виді штрафу в розмірі 1700 гривень із конфіскацією затриманої валюти в розмірі 1000 доларів США.

Суд апеляційної інстанції виходив із того, що із урахуванням вимог нормативних документів (постанова правління НБУ від 27.05.2008 року № 148 "Про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України" та постанова Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 436 "Про затвердження переліків товарів, на які встановлено обмеження щодо переміщення через митний кордон України") та зважаючи на обставини вчинення порушення митних правил, переміщення гетьманюком Ю.І. через митний кордон в режимі спрощеного митного контролю (зелений коридор) іноземної валюти у розмірі, який на 1000 доларів США та 1100 євро перевищує розмір, встановлений постановою Правління НБУ від 27.05.2008 року № 148, не можливо визнати вчинене правопорушення малозначним. Крім того, в матеріалах справи відсутні дані які б підтверджували, що валюту перевозив саме для лікування за кордоном. У зв'язку із цим висновки судді у цій частині є такими, які не відповідають вимогам закону.

№ 359/8631/13-п Головуючий у І інстанції Журавський В. В.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30 серпня 2013 року, якою Кривушу Г.П. визнано винною в порушенні митних правил, передбачених ст. 471 МК України та звільнено її від адміністративної відповідальності за порушення митних правил у зв'язку з малозначністю вчиненого нею діяння. Оголошено усне зауваження. Вилучені у ОСОБА_1 кошти за протоколом про порушення митних правил 1520 доларів США та 3050 Євро повернуто останній.

Апеляційний суд Київської області постановою від 23.09.2013 року скасував постанову від 30.08.2013 року та прийнято нову постанову, якою Кривушу Г.П. визнано винною у вчиненні порушення митних правил, передбачених ст. 471 МК України та накласти на неї стягнення за цією статтею у виді штрафу у розмірі 1700 грн. із конфіскацією затриманої по протоколу про порушення митних правил № 0419/125120102/13 від 10 серпня 2013 року валюти в розмірі 1520 доларів США та 3050 євро в доход держави.

Суд апеляційної інстанції виходив із того, що нормативні документи(постанова правління НБУ від 27.05.2008 року № 148 "Про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України" та постанова Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 436 "Про затвердження переліків товарів, на які встановлено обмеження щодо переміщення через митний кордон України") дають підстави вважати те, що іноземна валюта є товаром, обмеженим для переміщення через митний кордон України, тому вона відповідно до санкції ст. 471 МК України, підлягає обов'язковій конфіскації.

Із урахуванням вимог зазначених вище нормативних документів та зважаючи на обставини вчинення порушення митних правил, переміщення Кривушею Г.П. через митний кордон в зоні спрощеного митного контролю «зелений коридор» іноземної валюти у розмірі, який на 1520 доларів США та 3050 євро перевищує розмір, встановлений постановою Правління НБУ від 27.05.2008 року № 148, неможливо визнати малозначністю вчиненого правопорушення.

№ 359/6353/13-п Головуючий у І інстанції Левченко А. В.

Постановою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21 червня 2013 року

Гавву М.О. звільнено від адміністративної відповідальності за ст.471 МК України та постановлено обмежитися усним зауваженням.

Апеляційний суд Київської області постановою від 22.07.2013 року скасував постанову від 21.06.2013 року та прийнято нову постанову, якою Гавву М.О. визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 471 МК України та накласти на нього стягнення за цією статтею у виді штрафу в розмірі 1700 гривень із конфіскацією затриманої по протоколу про порушення митних правил №0260/125000001/13 від 02 червня 2013 року валюти в розмірі 1 800 доларів США в доход держави.

Суд апеляційної інстанції виходив із того, що враховуючи нормативні документи(постанова правління НБУ від 27.05.2008 року № 148 "Про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України" та постанова Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 436 "Про затвердження переліків товарів, на які встановлено обмеження щодо переміщення через митний кордон України") та зважаючи на обставини вчинення порушення митних правил, переміщення Гавву М.О. через митних кордон в режимі спрощеного митного контролю (зелений коридор) іноземної валюти у розмірі, який на 1 800 доларів США перевищує розмір, встановлений постановою Правління НБУ від 27.05.2008 року № 148 не можливо визнати малозначністю вчиненого правопорушення.

У зв'язку із цим висновки судді у цій частині є такими, які не відповідають вимогам закону.

№ 359/8257/13-п Головуючий у І інстанції Кабанячий Ю.В.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 серпня 2013 року, якою Манькуту В.А. визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України та звільнено від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням.

Апеляційний суд Київської області постановою від 13.09.2013 року скасував постанову від 16.08.2013 року та прийнято нову постанову, якою Манькуту В.А. визнати винною у вчиненні порушення митних правил, передбачених ст. 471 МК України та накласти на неї стягнення за цією статтею у виді штрафу у розмірі 1700 грн. із конфіскацією затриманої по протоколу про порушення митних правил валюти в розмірі 615 євро в доход держави.

Суд апеляційної інстанції виходив із того, що враховуючи нормативні документи(постанова правління НБУ від 27.05.2008 року № 148 "Про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України" та постанова Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 436 "Про затвердження переліків товарів, на які встановлено обмеження щодо переміщення через митний кордон України") які дають підстави вважати те, що іноземна валюта є товаром, обмеженим для переміщення через митний кордон України, тому вона відповідно до санкції ст. 471 МК України, підлягає обов'язковій конфіскації. Із урахуванням вимог зазначених вище нормативних документів та зважаючи на обставини вчинення порушення митних правил, переміщення Манькутою В.А. через митний кордон в зоні спрощеного митного контролю «зелений коридор» іноземної валюти у розмірі, який на 615 євро перевищує розмір, встановлений постановою Правління НБУ від 27.05.2008 року № 148, неможливо визнати малозначністю вчиненого правопорушення.

№359/7087/13-п Головуючий у І інстанції Борець Є. О.

постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12 липня 2013 року, якою Дмитріва Р.М. притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 170 (сто сімдесят) гривень.

Апеляційний суд Київської області постановою від 27.08..2013 року скасував постанову від 12.07.2013 року та прийнято нову постанову, якою провадження у справі про притягнення до відповідальності закрито у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Суд апеляційної інстанції виходив із того, що поза увагою судді залишилось те, що згідно з вимогами ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення суддею може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніше як через 3 місяці з дня його виявлення.

На час складання протоколу про адміністративне правопорушення головним державним податковим ревізором, а саме 4 липня 2013 року, передбачені ст. 38 КУпАП строки накладення адміністративного стягнення закінчилися, оскільки із моменту вчинення правопорушення пройшло більше 3-х місяців, а дане правопорушення не є триваючим.

За змістом п. 7 ст. 247 КУпАП провадження у справі не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

Оскільки на момент складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП передбачені ст. 38 цього кодексу строки закінчилися, то провадження у цій справі не могло розпочинатися.

№359/7087/13-п Головуючий у І інстанції Борець Є. О.

№ 359/8486/13-п Головуючий у І інстанції Мельник О. О.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23 серпня 2013 року, якою Кіта О.А. притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 483 Митного кодексу України та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 235 571 гривень з конфіскацією автомобіля, вилученого згідно протоколу про порушення митних правил № 0386/125110001/13 від 29.07.2013 року.

Апеляційний суд Київської області постановою від 23.08.2013 року скасував постанову від 23.08.2013 року та прийняв нову постанову, а провадження у справі закрито у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Суд апеляційної інстанції виходив із того, що Кіта О.А. притягнутий до адміністративної відповідальності за ст..483 МК України без зазначення частини даної статті та що справа дійсно була розглянута у відсутності Кіта О.А., чим були порушені його права.

За змістом ст.526 МК України справи про порушення митних правил розглядаються в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника.

Порушення даних вимог закону є підставою для скасування постанови судді.

Крім цього, згідно із вимогами ч.2 ст.467 МК України стягнення за порушення митних правил може бути накладене не пізніше ніж через 6 місяців з дня вчинення правопорушення.

На час розгляду справи про порушення митних правил апеляційним судом, передбачені ч.2 ст.467 МК України строки накладення адміністративного стягнення закінчилися, оскільки з моменту вчинення правопорушення минуло більше 6 місяців, а дане правопорушення не є триваючим.

За змістом п.7 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про порушення митних правил строків, передбачених ч.2 ст.467 МК України.

№3/1005/4726/2012 Головуючий у І інстанції Муранова-Лесів І.В.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 17 грудня 2012 року закрито провадження по адміністративній справі відносно Кузьомко Ігора Олександровича за ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення в зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Апеляційний суд Київської області постановою від 11 лютого 2013 року скасував постанову від 17.12.2012 року та справу повернуто до ДАІ Броварського району Київської області для проведення додаткової перевірки.

Суд апеляційної інстанції виходив із того, що до вказаного висновку суд першої інстанції дійшов без проведення відповідних експертиз, що у даній ситуації є необхідним для встановлення всіх обставин справи. За даних обставин, апеляційний суд вважає, що оскаржувана постанова суду першої інстанції не може вважатися законною та підлягає скасуванню. До того ж, як видно з рапорту ІДПС від 03.11.2012 року протокол був складений на Кузьомко І.О., оскільки останній здійснив переміщення транспортного засобу після ДТП. Оскільки вказане порушення ПДР України містить окремий склад адміністративного правопорушення та не перебуває у причинного зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою (зіткненням автомобілів), апеляційний суд вважає, що лише ця обставина, не може бути підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП. Враховуючи, що органи ДАІ, збираючи зібрані по справі докази, не перевірили належним чином пояснення учасників ДТП, які є суперечливими, у тому числі й шляхом проведення відповідних експертиз, а на стадії апеляційного розгляду справи вказані недоліки усунути неможливо, суд вважає, що матеріали слід повернути для проведення додаткової перевірки до ДАІ Броварського району Київської області.

№ 359/5170/13-п Головуючий у І інстанції Яковлєва Л. В.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24.05.2013 року визнано винним Дубенка Олександра Миколайовича у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України та піддати адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 100 (сто) відсотків вартості товарів, що становить 103136 гривні 73 копійки (сто три тисячі сто тридцять шість гривень сімдесят три копійки). Конфіскувано у Дубенка Олександра Миколайовича «вода природна мінеральна, газована, столова «Perrier»» загальною вартістю 103136 гривні 73 копійки.

Апеляційний суд Київської області постановою від 25 червня 2013 року скасував постанову від 24.05.2013 року та постановив нову постанову, якою справу повернуто Київській митниці Міндоходів для проведення додаткової перевірки у місячний строк з дня її отримання.

Суд апеляційної інстанції виходив із того, що з матеріалів справи випливає, що вантажна митна декларація (ВМД) була прийнята Київською обласною митницею 01.12.2011 року, тобто під час дії МК України у редакції 2002 року. Складаючи 28.12.2012 р. протокол про порушення митних правил щодо дубенка О.М., інспектор Київської обласної митниці вищезазначених правил не врахувала, кваліфікувавши дії особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, за нормами МК України 2012 року, що не діяв на день прийняття митним органом ВМД, проігнорувавши також вимоги і п.5 Прикінцевих та перехідних положень до МК України. На вищезазначені порушення суддя уваги не звернув і помилково притягнув ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.483 МК України 2012 року.

Крім того, суддя першої інстанції, приймаючи судове рішення, також залишив поза увагою питання щодо строків накладення адміністративного стягнення, які за період з часу прийняття митної декларації митним органом до часу розгляду справи неодноразово змінювались у законодавчому порядку, і застосування яких слід провадити з урахуванням вимог п.3 ст.3 МК України 2012 року.

У відповідності до вимог ст.494 МК України протокол про порушення митних правил складається у двох примірниках, один з яких вручається під розписку особі, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил. Даних про вручення протоколу чи належного ( у відповідності до листа Держмитслужби від15.08.2012 року) його направлення рекомендованим поштовим відправленням адресату з інформацією про отримання чи про причини неотримання протоколу матеріали справи не містять.

Оскільки посадовою особою митного органу не встановлено належної кваліфікації дій Дубенка О.М., спрямованість умислу директора ТОВ «СК Трейд», не дотримані права особи, що притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, по справа підлягає поверненню до Київської митниці Міндоходів для проведення додаткової перевірки у місячний термін з дня її отримання.

3/359/1646/2013 Головуючий у І інстанції Ткаченко Д.В.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24.05.2013 року визнано винним Дубенка Олександра Миколайовича у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України та піддати адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 100 (сто) відсотків вартості товарів, що становить 152 556,71 грн. та конфіскувати безпосередні предмети порушення митних правил.

Апеляційний суд Київської області постановою від 08.07. 2013 року скасував постанову від 24.05.2013 року та постановив нову постанову, якою справу повернуто Київській митниці Міндоходів для проведення додаткової перевірки.

Суд апеляційної інстанції виходив із того, що з матеріалів справи вбачається, що вантажна митна декларація (ВМД) була прийнята Київською обласною митницею 24.05.2011 року, тобто під час дії МК України у редакції 2002 року. Складаючи 28.12.2012р. протокол про порушення митних правил щодо Дубенка О.М., інспектор Київської обласної митниці вищезазначених правил не врахував, кваліфікувавши дії особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, за нормами МК України 2012 року, що не діяв на день прийняття митним органом ВМД. Також, поза увагою судді та працівників митниці залишилось питання про належний суб'єкт порушення митних правил. Матеріали справи містять наказ директора ТОВ «СК Трейд» №2 від 20.01.2010 року Дубенка О.М. про призначення уповноважених осіб на роботу з митницею, серед яких зазначено менеджера ЗЕД Кучму В.В., який 24.05.2011 року подав митному органу ВМД №125000009/2011/519229. Також, належним чином не було досліджено питання щодо суб'єктивної сторони вказаного порушення митних правил. Матеріали справи не містять даних, які б указували на наявність у діях директора ТОВ «СК Трейд» Дубенка О.М. умислу на переміщення товару через митний кордон з приховуванням від митного контролю, а сам факт перебування Дубенка О.М. на посаді директора не може беззаперечно указувати про наявність умислу на порушення митних правил, передбачених ч.1 ст.483 МК України. Крім того, суддя суду першої інстанції, приймаючи судове рішення, в порушення вимог ч.2 ст.467 МК України та п.7 ст. 247 КУпАП, також залишив поза увагою питання щодо строків накладення адміністративного стягнення.

№ 3/359/1643/2013 Головуючий у І інстанції Яковлєва Л.В.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24.05.2013 року визнано винним Дубенка Олександра Миколайовича у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України та піддати адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 100 (сто) відсотків вартості товарів, що становить 147 635 грн.91 коп. та конфісковано безпосередні предмети порушення митних правил.

Апеляційний суд Київської області постановою від 08.07.2013 року скасував постанову від 24.05.2013 року та постановив нову постанову, якою справу повернуто Київській митниці Міндоходів для проведення додаткової перевірки.

У відповідності до вимог ч.І ст.З МК України при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосовується виключно норми законів України та інших нормативних актів з питань державної митної справи, чинні на день прийняття митної декларації митним органом України.

З матеріалів справи вбачається, що вантажна митна декларація (ВМД) була прийнята Київською обласною митницею 22.11.2011 року, тобто під час дії МК України у редакції 2002 року. Складаючи 28.12.2012р. протокол про порушення митних правил щодо Дубенка О.М., інспектор Київської обласної митниці вищезазначених правил не врахував, кваліфікувавши дії особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, за нормами МК України 2012 року, що не діяв на день прийняття митним органом ВМД. Також, поза увагою судді та працівників митниці залишилось питання про належний суб'єкт порушення митних правил. Матеріали справи містять наказ директора ТОВ «СК Трейд» №2 від 20.01.2010 року Дубенка О.М. про призначення уповноважених осіб на роботу з митницею, серед яких зазначено менеджера ЗЕД Закревського Ю.Ю., який 22.11.2011 року подав митному органу ВМД №125000009/2011/368754.

Також, належним чином не було досліджено питання щодо суб'єктивної сторони вказаного порушення митних правил. Матеріали справи не містять даних, які б указували на наявність у діях директора ТОВ «СК Трейд» Дубенка О.М. умислу на переміщення товару через митний кордон з приховуванням від митного контролю, а сам факт перебування Дубенка О.М. на посаді директора не може беззаперечно указувати про наявність умислу на порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст.483 МК України. Крім того, суддя суду першої інстанції, приймаючи судове рішення, в порушення вимог ч.2 ст.467 МК України та п.7 ст.247 КУпАП, також залишив поза увагою питання щодо строків накладення адміністративного стягнення.

Справа № 3/359/1642/2013 Головуючий у І інстанції Саган В.М.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24.05.2013 року визнано винним Дубенка Олександра Миколайовича у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України та піддати адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 100 (сто) відсотків вартості товарів, що становить 145 538 грн. 10 коп., та конфісковано безпосередні предмети порушення митних правил.

Апеляційний суд Київської області постановою від 08.07.2013 року скасував постанову від 24.05.2013 року та постановив нову постанову, якою справу повернуто Київській митниці Міндоходів для проведення додаткової перевірки.

Суд апеляційної інстанції виходив із того, що посадовими особами Київської митниці Міндоходів та суддею місцевого суду вказаних положень закону в повній мірі дотримано не було. З матеріалів справи вбачається, що вантажна митна декларація (ВМД) була прийнята Київською обласною митницею 31.05.2011 року, тобто під час дії МК України у редакції 2002 року. Складаючи 28.12.2012 протокол про порушення митних правил щодо Дубенка О.М., інспектор Київської обласної митниці вищезазначених правил не врахував, кваліфікувавши дії особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, за нормами МК України 2012 року, що не діяв на день прийняття митним органом ВИД. Також, поза увагою судді та працівників митниці залишилось питання про належний суб'єкт порушення митних правил. Матеріали справи містять наказ директора ТОВ «СК Трейд» №2 від 20.01.2010 року Дубенка О.М. про призначення уповноважених осіб на роботу з митницею, серед яких зазначено менеджера ЗЕД Кучму В.В., який 31.05.2011 року подав митному органу ВМД №125000009/2011/519754. Також, належним чином не було досліджено питання щодо суб'єктивної сторони вказаного порушення митних правил. Матеріали справи не містять даних, які б указували на наявність у діях директора ТОВ «СК Трейд» Дубенка О.М. умислу на переміщення товару через митний кордон з приховуванням від митного контролю, а сам факт перебування Дубенка О.М. на посаді директора не може беззаперечно указувати про наявність умислу на порушення митних правил, передбачених ч.І ст,483 МК України. Крім того, суддя першої інстанції, приймаючи судове рішення, в порушення вимог ч.2 ст.467 МК України та п.7 ст.247 КУпАП, також залишив поза увагою питання щодо строків накладення адміністративного стягнення.

№359/5180/13-п головуючий у І інстанції Криворучко І. В.

Постановою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24 травня 2013 року на Дубенка О.М. за вчинення порушення митних правил, передбаченого ч.1 ст.483 МК України, накладене стягнення у виді штрафу у розмірі 100(ста) відсотків вартості товарів, що становить 134 507, 25 грн. з конфіскацією товарів «вода природна мінеральна, газована, столова «Perrier» загальною вартістю 134 507, 25 грн.

Суд апеляційної інстанції виходив із того, що вирішення питання про наявність умислу у діях Дубенка О.М. на порушення митних правил, правильність кваліфікації його дії за ч.1 ст.483 МК України, визначення суб'єктного складу даного митного правопорушення та строків накладення адміністративного стягнення, розгляд справи про порушення митних правил є неможливим у зв'язку із чим постанова судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24 травня 2013 року підлягає скасуванню.

Справа № 359/2169/13-п Головуючий у І інстанції Туманова К.Л.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 03 червня 2013 року, якою Волова А.К. притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 162-1 КУпАП України та накладено адміністративне стягнення в розмірі 34000грн.

Апеляційний суд Київської області постановою від 13.09.2013 року скасував постанову від 25.05.2013 року та прийнято нову постанову, якою матеріали про адміністративне правопорушення повернуто до Бориспільської об'єднаної ДПІ Київської області через Бориспільський міськрайонний суд Київської області для належного оформлення.

Суд апеляційної інстанції виходив із того, що кваліфікуючи діяння Волова А.К. за ч. 2 ст. 162-1 КУпАП України, уповноважена особа Бориспільської ОДПІ, що складала протокол, не зазначила у протоколі об'єктивну сторону правопорушення, яка б відповідала диспозиції ч. 2 ст. 162-1 КУпАП України, не конкретизувала із яких розрахунків вона виходила. Також в протоколі відсутня інформація, з якої можна зробити висновок про те, що діяння Волова А.К. мали місця після набрання чинності закону № 4025-IV від 15.11.2011 року, яким КУпАП України доповнили ст. 162-1. Крім того, не вірно зазначена дата народження та місце проживання Волова А.К.

За змістом закону, підставою для розгляду справи про адміністративне правопорушення та вирішення питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності є протокол про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст. 251 КУпАІІ України протокол про адміністративне правопорушення є джерелом доказів у справі.

Невідповідність протоколу про адміністративне правопорушення вимогам закону унеможливлює прийняття у справі законного й обгрунтованого судового рішення. Тому без усунення зазначених вище недоліків протоколу про адміністративне правопорушення розгляд справи є неможливим.

Верховним Судом України визнано правильною практику тих суддів, які вмотивованими постановами повертають протоколи про адміністративні правопорушення, складені не уповноваженою на те посадовою особою або без додержання вимог ст. 256 КУпАП України, відповідному правоохоронному органу для належного оформлення ( п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 ).

З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що постанова місцевого суду підлягає скасуванню з поверненням матеріалів органові, який склав протокол про адміністративне правопорушення, оскільки протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП України, що є перешкодою розгляду справи по суті, а норма закону про перевірку суддею правильності його складення дотримана не була.

№ 359/6811/13-п Головуючий у І інстанції Яковлєва Л. В.

Постановою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 5 липня 2013 року на Сича А.В. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України, накладене стягнення у виді штрафу в розмірі сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн. з конфіскацією в дохід держави України вилучених згідно протоколу від 07.06.2013 року №0271/125120103/13 - 97000 доларів США.

Апеляційний суд Київської області постановою від 05.08.2013 року скасував постанову від 05.07.2013 року та матеріали повернуто до Київської митниці Міндоходів для проведення додаткової перевірки.

Суд апеляційної інстанції виходив із того, що з матеріалів справи вбачається, при складанні протоколу про порушення митних правил щодо Сича А.В., версія правопорушника не була перевірена, не були встановлені особи співробітників митної служби, які з його слів запевнили його, що при проходженні митного контролю в Україні йому не потрібно заповнювати нову митну декларацію, так як достатньо буде пред'явити митну декларацію Російської Федерації та зазначені особи не були допитані, тобто не з'ясовано чи саме дії Сича А.В. призвели до порушення ним вимог ст. 471 МК України і чи звертався він до інспекторів митниці з приводу декларування готівки.

На зазначені недоліки суддя при розгляді справи уваги не звернув, хоча ці суперечності є істотними і без їх усунення зазначену справу всебічно, повно та об'єктивно розглянути не можливо.

Справа № 359/5780/13-п Головуючий у І інстанції Туманова К. Л.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07 червня 2013 року, якою Джуру І.В. притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення штрафу в розмірі 680 (шістсот вісімдесят) гривень.

Апеляційний суд Київської області постановою від 06.08.2013 року скасував постанову від 07.06.2013 року та матеріали повернуто до УДАІ ГУ МВС України в Київській області для доопрацювання.

Суд апеляційної інстанції виходив із того, що в порушення ст.268 КУпАП, справу було розглянуто без присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що позбавило його реальної можливості брати участь у справі захищати свої права та відстоювати інтереси. Так, відсутні дані, які б підтверджували про своєчасне сповіщення повідомлення Джури І.В. про місце і час розгляду справи. Також, в матеріалах справи, в порушення вимог ст.256 КУпАП, відсутні пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Крім того, судом залишилось без розгляду клопотання апелянта про зміну підсудності розгляду справи. Апеляційна інстанція позбавлена можливості прийняти правильне і справедливе рішення по справі, оскільки в матеріалах справи відсутні достатні дані, які б підтверджували або спростовували вину джури І.В. у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.122 КУпАП. За таких обставин постанова не може залишатись чинною, підлягає скасуванню, а справа направленню в органи ДАІ на доопрацювання. Під час доопрацювання, необхідно відібрати пояснення у Джури І.В. по можливості встановити та допитати свідків, виконати інші дії, необхідність яких може виникнути під час додаткової перевірки. Крім того, вирішити питання про направлення матеріалів за місцем обліку транспортного засобу.

Таким чином, незважаючи на задовільний в цілому рівень загального стану, при розгляді справ про адміністративні правопорушення та порушення митних правил, Бориспільським міськрайонним судом Київської області, 47 постанов скасовано та 9 постанов змінено апеляційним судом Київської області, тому виникає необхідність його покращення і приведення у відповідність.

Необхідно систематично вивчати судову практику по застосуванню процесуальних норм, і своєчасно вживати заходи з метою виявлення та усунення помилок при винесенні постанов у справах про адміністративні правопорушення та порушення митних правил, які надходять на вирішення до Бориспільського міськрайонного суду Київської області.