УЗАГАЛЬНЕННЯ судової практики причин скасування та зміни апеляційним судом Київської області в 2013 році ухвал Бориспільського міськрайонного суду Київської області

На виконання плану роботи суду на 1 півріччя 2014 року Бориспільським міськрайонним судом Київської області проведено узагальнення судової практики скасування та зміни апеляційним судом Київської області у 2013 році ухвал суду.

В ході проведення аналізу встановлено, що основними причинами скасування судових ухвал залишається: порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

 

Справа № 1005/10261/2012      Головуючий у І інстанції  Мельник О.О.

за позовом Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія Нова” до Петрука Василя Максимовича про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в порядку регресу.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 06 грудня 2012 року позовну заяву залишено без розгляду з підстав, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України.

Апеляційний суд Київської області ухвалою від 28 лютого 2013 року скасував ухвалу від 06.12.2012 року та ухвалив нове про направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Суд апеляційної інстанції виходив із того, що з  матеріалів справи вбачається, позивач ПАТ «СК «НОВА» належним чином не був повідомлений про час і місце судового засідання 06 грудня 2012 року.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, ухвала суду постановлена з порушенням норм процесуального права і підлягає скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду з підстав, передбачених ст. 311 ЦПК України.

 

Справа № 1005/10980/2012 Головуючий у І інстанції Вознюк С.М.

за позовом публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до Бука Сергія Андрійовича та Бук Вікторії Вікторівни про стягнення заборгованості за кредитним договором, та за зустрічним позовом Бук Вікторії Вікторівни до  публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» та Бука Сергія Андрійовича про визнання недійсним договору поруки та його розірвання.

Ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11 лютого 2013 позовну заяву залишено без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст. 207 ЦПК України.

Апеляційний суд Київської області ухвалою від 16 травня 2013 року скасував ухвалу від 11.02.2013 року та справу в частині позовної заяви Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про стягнення заборгованості за кредитним договором повернути для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції виходив із того, що представник позивача не з'явився в судові засідання призначені на 17.12.2012 року та 11.02.2013 року. Проте, вказана обставина не є підставою залишення позовної заяви без розгляду, зважаючи на наступне.

Статтею 169 ЦПК України визначено наслідки неявки в судове засідання особи, яка бере участь у справі.

За змістом зазначених вище норм ЦПК України правом на залишення заяви без розгляду суд наділений лише в разі повторної неявки позивача, яка в такому разі визнається як друга поспіль неявка без поважних причин.

Суд першої інстанції на вказані обставини справи уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про те, що позивач (представник позивача) був повідомлений належним чином про судове засідання та повторно не з'явився в судове засіданя.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги ПАТ «УкрСиббанк» заслуговують на увагу, а ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до того ж суду з підстав, передбачених п.4 ч.1 ст.311 ЦПК України, у зв'язку з порушенням норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

 

Справа № 359/7963/13-ц   Головуючий у І інстанції Яковлєва Л.В.

за позовом  Белізова С.С. до Соловйової Н.О. третя особа: сектор громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Бориспільського міськрайонного відділу головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом зняття особи з реєстрації та за зустрічним позовом Соловйової Н.О. до Белізової С.С., третя особа: приватний нотаріус про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 03 жовтня 2013 року заяву  залишено без розгляду.

Апеляційний суд Київської області ухвалою від 10.12.2013 року скасував ухвалу від 03.10.2013 року і передано  питання   на  новий  розгляд до того-ж суду першої  інстанції.

Суд апеляційної інстанції виходив із того, що із матеріалів справи вбачається, довіреність, видана 25  червня 2013  року,  якою  позивач уповноважив останнього представляти його інтереси, зокрема, в усіх судових установах з усіма правами, наданими йому як позивачу.  Зазначена довіреність видана позивачем та посвідчена нотаріусом та підтверджена віце-президентом Земельного суду доктором Гуттенбергом  Федеративна  республіка  Німеччини за № Е910а-948/201 (том 3 а.с. 46-48). На   вказаній  довіреності  проставлено  апостиль. За  вказаних  обставин  повноваження, як представника посвідчені відповідно до вимог ст.42 ЦПК України.  Колегія суддів вважає, що заява, яка ухвалою суду від   03 жовтня   2013 року   була залишена без розгляду, підписана   повноважною особою, а тому, доводи апеляційної скарги є обґрунтованими, а висновок суду першої  інстанції про те, що   заява подана до суду неповноважною особою  -   помилковим.

Крім  цього,  відповідно  до ст.228 ЦПК  України  заочне  рішення  може  бути  переглянуте  судом,  що  його  ухвалив,  за  письмовою  заявою  відповідача.  

 Згідно  із п.7 ст.229 ЦПК  України  до  неналежно  оформленої  заяви   про  перегляд  заочного  рішення  застосовуються  правила   статті 121  цього  Кодексу.

За  вказаних  обставин  суду  необхідно  було  перевірити   чи  належною  особою (відповідачем)  подано  заяву  про  перегляд  заочного  рішення  і  в тому  разі,  коли  заява  неналежно  оформлена,  застосувати  до  неї правила   статті 121  цього  Кодексу.

 

Справа № 359/1917/13   Головуючий у І інстанції Криворучко І.В.

за позовом Стрижеус С.Ю. до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарантія» про зміну формулювання причини звільнення.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21 червня 2013 року позовну заяву  залишено без розгляду.

Апеляційний суд Київської області ухвалою від 27.11.2013 року скасував ухвалу від 21.06.2013 року і направив справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції виходив із того, що з матеріалів справи вбачається, що ні на 10 червня 2013 року, ні на 21 червня 2013 року позивача не було належним чином повідомлено про розгляд справи. Виходячи з вищенаведеного, так як відсутня повторна неявка у судове засідання позивачки, то судом першої інстанції передчасно було залишено позовну заяву без розгляду. 

 

 

 

 

Справа № 359/3979/13-ц     Головуючий у І інстанції Криворучко І.В

за позовом  Мазуренко Н.П. до  Бориспільської районної державної адміністрації Київської області, Іванчука І.М., 3-я особа Бориспільський районний відділ земельних ресурсів про визнання недійсним розпоряджень, визнання недійсним договору оренди землі, зобов'язання вчинити дії.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25 червня 2013 року позовну заяву  залишено без розгляду.

Апеляційний суд Київської області ухвалою від 10.10.2013 року скасував ухвалу від 25.06.2013 року і передано справу для продовження розгляду.

Суд апеляційної інстанції виходив із того, що в матеріалах справи відсутні відомості щодо належного повідомлення позивача про день та час розгляду справи 25 червня 2013 року, крім того як вбачається з  матеріалів справи позивач не з'явився в судове засідання лише 14 червня 2013 року, тобто висновок суду, що позивач повторно не з'явився в судове засідання є помилковим.

 

Справа № 2/359/721/13   Головуючий у І інстанції Криворучко І.В.

За позовом публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до Кряжевої Т.В. про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 15 травня 2013 року позовну заяву ПАТ «Дельта Банк» залишено без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України.

Апеляційний суд Київської області ухвалою від 12.09.2013 року скасував ухвалу від 15.15.2013 року і передано справу для продовження розгляду.

Суд апеляційної інстанції виходив із того, що в матеріалах справи відсутні докази того, що позивач був повідомлений належним чином про судові засідання, призначені на 24 квітня 2013 року та 15 травня 2013 року, в зв»язку з чим висновок суду першої інстанції про можливість застосування в даній ситуації п. 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України та залишення без розгляду позовної заяви ПАТ «Дельта Банк», є незаконним та необґрунтованим, оскільки такими діями суд допустив порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.

Оскільки суд першої інстанції при постановленні ухвали допустив порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, ухвала від 15 травня 2013 року відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 311 ЦПК України підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.   

 

Справа № 2/359/265/2013   Головуючий у І інстанції Криворучко І.В.

за позовом  Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до Філіпова Є.А. заборгованості.

Ухвалою Бориспільського міського  суду Київської області від 26 березня 2013 року позов залишено без розгляду на підставі п.3 ст.207 ЦПК України в зв'язку з повторною неявкою позивача в судове засідання.

Апеляційний суд Київської області ухвалою від 11.09.2013 року скасував ухвалу від 26.03.2013 року і передано справу для продовження розгляду.

Суд апеляційної інстанції виходив із того, що судова колегія не може  погодитись  із судом першої інстанції в частині наявності підстав для залишення позову без розгляду, оскільки даних про належне повідомлення позивача про те, що  розгляд справи відкладався на 26 березня 2013 року матеріали справи не містять. 

 

Провадження № 2-п/359/42/2013           Головуючий у І інстанції Ткаченко Д.В.

заява Труханова Валентини Михайлівни, Крикун Марії Петрівни, Блиндер Любов Михайлівни, Янченко Марії Миколаївни, Тищенко Івана Миколайовича, Петровського Володимира Івановича, Петровська Марії Олександрівни, Тищенко Марії Олександрівни, Приходька Івана Васильовича, Говоруна Анатолія Івановича, Сидоренка Костянтина Григоровича про перегляд заочного рішення по справі за позовом Гуральника Миколи Григоровича до Труханова Валентини Михайлівни, Крикун Марії Петрівни, Блиндер Любов Михайлівни, Янченко Марії Миколаївни, Тищенко Івана Миколайовича, Журавля Сергія Івановича, Прудка Олександри Павлівни, Петровського Володимира Івановича, Петровська Марії Олександрівни, Котенко Любов Миколаївни, Тарасова Павла Володимировича, Тищенко Марії Олександрівни, Приходька Івана Васильовича, Говоруна Анатолія Івановича, Сидоренка Костянтина Григоровича про захист честі, гідності та ділової репутації

Заочним рішенням суду від 12 червня 2013 року позов задоволено частково та визнано недостовірною інформацію поширену відповідачами, зобов'язано відповідачів спростувати недостовірну інформацію. В задоволені решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалою судді від 05 липня 2013 року заяву про перегляд заочного рішення вказаних відповідачів було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме: для сплати судового збору за подання вказаної заяви та обґрунтування своїх заперечень проти позовних вимог.

Ухвалою судді від 18 липня 2013 року заяву про перегляд заочного рішення визнано неподаною і повернуто заявникам, оскільки недоліки заяви про перегляд заочного рішення не були повністю усунуті.

Апеляційний суд Київської області ухвалою від  12 листопада 2013 року скасував ухвалу від 18.07.2013 року та передано питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції виходив із того, що висновок судді першої інстанції про порушення заявниками вимог ч.6 ст. 6 ЗУ «Про судовий збір», щодо несплати судового збору іншими заявниками, є невірним, оскільки вказана норма закону стосується лише позовів, а не заяв про перегляд заочного рішення.

Колегія вважає, що суддею першої інстанції порушено норми процесуального права, суддя прийшов до помилкового висновку про визнання заяви неподаною та повернення заявникам, оскільки заявники недоліки заяви усунули у вказаний строк.

 

Справа № 1005/11560/2012       Головуючий у І інстанції Муранова-Лесів І.В.

За позовом  Лисенка Віктора Андрійовича до Бориспільського житлово ремонтно-експлуатаційного управління, Бориспільського виконавчого комітету міської ради Київської області про порушення прав споживачів

Ухвалою судді від 24 грудня 2012 року позовну заяву Лисенка Віктора Андрійовича визнано неподаною та повернути позивачу.

Апеляційний суд Київської області ухвалою від 05 березня 2013 року скасував ухвалу від 24.12.2012 року та передано питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції виходив із того, що позовна заява відповідає вимогам, які до неї ставляться ст..119 ЦПК України, а недостатній виклад обставин може бути уточнений судом із уточненням позовних вимог, із засуванням питання про наявність доказів, якими обґрунтовуються вимоги та їх подачі в порядку, передбачено ст..130 ЦПК України. За таких обставин достатніх підстав для повернення заяви у суду не було тому ухвала підлягає скасуванню.

 

Справа № 1005/10041/2012         Головуючий у І інстанції Криворучко І.В.

позовна заява Адамової Ніни Іванівни до Комунального підприємства Бориспільської районної ради Бориспільського бюро технічної інвентаризації, 22-га Київська державна нотаріальна контора, про визнання прав власності на нерухоме майно померлої особи за спадкоємцем.

Ухвалою судді від 30 листопада 2012 року позовну заяву визнано неподаною та повернути позивачу з підстав, передбачених ст. ст. 119, 121 ЦПК України і у встановлений судом строк не усунула недоліки, зазначені в ухвалі від 24.10.2012 року.

Апеляційний суд Київської області ухвалою від 14 лютого 2013 року скасував ухвалу від 30.11.2012 року та передано питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції виходив із того, що висновками судді повністю погодитись неможливо, оскільки вони не відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Суддя не звернув уваги, що позивачка подала позовну заяву в письмовій формі, виклала зміст вимог та обставини, якими обґрунтовує свої вимоги, зазначила докази, тобто дана позовна заява відповідає формі і змісту відповідно до вимог ст. 119 ЦПК України.

Колегія суддів вважає, що заява не може бути визнана неподаною та повернута за мотивами не зазначення та не надання доказів, оскільки статтею 27 ЦПК України передбачено право осіб, які беруть участь у справі, надавати докази безпосередньо в судовому засіданні.

Крім того, заява не може бути визнана неподаною та повернута за мотивами відсутності в позові обґрунтування того, яким чином і в чому саме проявилося порушення прав позивача відповідачем та порушення якого саме права відбулося, оскільки з"ясування зазначених обставин можливе на наступних стадіях цивільного процесу.

Також суддя не звернув уваги на роз'яснення пунктів 7 та 8 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.06.2009 року "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції", згідно якого подання доказів можливе на наступних стадіях цивільного процесу, тому суд не вправі через неподання доказів при пред'явленні позову залишати заяву без руху та повертати заявнику.

Пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі чи залишення заяви без руху, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному статтею 33 ЦПК. У разі, якщо норма матеріального права, яка підлягає застосуванню за вимогою позивача, вказує на те, що відповідальність повинна нести інша особа, а не та, до якої пред'явлено позов, і позивач не погоджується на її заміну, суд залучає до участі в справі іншу особу як співвідповідача з власної ініціативи. Після заміни неналежного відповідача або залучення співвідповідача справа розглядається спочатку в разі її відкладення або за клопотанням нового відповідача чи залученого співвідповідача та за його результатами суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

Таким чином, колегія суддів вважає, що позовна заява за формою та змістом відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України. А тому висновок судді про визнання неподаною та повернення позовної заяви через не усунення вищезазначених недоліків є безпідставним.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, ухвала суддді від 30 листопада 2012 року - скасуванню, а справа - направленню до суду першої інстанції з передачею питання на новий розгляд відповідно до вимог п. 3 ст. 312 ЦПК України.

 

 Справа № 4-с-58/2012      Головуючий у І інстанції Мельник О.О.

скарга КПТМ „Бориспільтепломережа”, суб”єкт оскарження –Державний виконавець Бориспільського ВДВС, стягувач –Тихомирова Валентина Павлівна на дії державного виконавця.

Ухвалою судді від 30 листопада 2012 року скаргу визнано неподаною та повернуто заявнику, у встановлений судом строк не усунуто недоліки.

Апеляційний суд Київської області ухвалою від 13 лютого 2013 року скасував ухвалу від 30.11.2012 року та передано питання  про відкриття провадження у справі.

Суд апеляційної інстанції виходив із того, що копію ухвали про залишення  скарги  без руху представник КП «Бориспільтепломережа» отримав 26 листопада 2012 року.  28 листопада 2012  року заявник подав до суду уточнення до скарги, у якому зазначив  які дії  та яку бездіяльність державного виконавця  він  просить визнати неправомірними та яким чином просить зобов»язати державного виконавця усунути порушення. За таких обставин не можна визнати обгрунтованим висновок судді про те, що заявник не усунув недоліків скарги.

 

Справа №1005/9413/2012           Головуючий у І інстанції Чирка С.С.

позовна заява Прудкої Ганни Юхимівни до Бориспільської філії по експлуатації газового господарства ПАТ "Київоблгаз" про визнання дій відповідача незаконними та зобов’язання вчинити певні дії.

Ухвалою судді від 10.10.2012 року позовну заяву визнано неподаною та повернуто заявнику, у встановлений судом строк не усунуто недоліки.

Апеляційний суд Київської області ухвалою від 21 січня  2013 року скасував ухвалу від 10.10.2012 року та передано питання  на новий розгляд до суду першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції виходив із того, що позивачкою було виконано вимоги ухвали суду першої інстанції в установлені строки. Як вбачається з матеріалів справи, ухвала суду була отримана позивачем 04.10.2012 року, після чого 09.10.2012 року нею подана до суду першої інстанції доповнена позовна заява на виконання вимог ухвали суду.

 

 

 

Справа № 1005/10837/2012    Головуючий у І інстанції Мельник О.О.

за позовом Зімніцької А.Р. до Опанасюка Г.Л. про позбавлення батьківських прав.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області 16 листопада 2012 року позовну заяву залишено без руху у зв'язку з тим, що позивач не виклала обставини та не зазначила докази, якими обґрунтовує свої вимоги .

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 17 грудня 2012 року позовну заяву повернуто позивачу.

Апеляційний суд Київської області рішенням від 06.06.2013 року ухвалою від 17.12.2013 року скасував питання про відкриття провадження передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції виходив із того, що аналіз матеріалів справи дає підстави вважати, що подана позивачем позовна заява відповідає вимогам ст.119ЦПК України.

Висновки ж суду першої інстанції щодо ненадання позивачем всіх необхідних доказів, якими він обґрунтовує свої вимоги не відповідають вимогам закону, виходячи з наступного.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених в п.п.2, 7 постанови «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року №2, не допускається відмова у відкритті провадження у справі з мотивів недоведеності заявленої вимоги, відсутності доказів, пропуску позовної давності та інших передбачених законом підстав. Подання доказів можливе на наступних стадіях цивільного процесу, тому суд не вправі через неподання доказів при пред'явленні позову залишати заяву без руху та повертати заявнику.

Крім того, варто зазначити, що позивачу не кореспондується обов'язок подавати висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав до судового розгляду. Навпаки, ч.4, 5 ст.19 СК України передбачено, що при розгляді судом спорів щодо позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, обов'язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає до суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.Таким чином, висновок суду першої інстанції про необхідність долучення позивачем до позову відповідного висновку є передчасним та таким, що не відповідає вимогам закону.     

 

Справа № 359/65/13-ц   Головуючий у І інстанції Саган В.М.

за позовом  Ромась Ю.Ф. до Бориспільського районного бюро технічної інвентаризації, третя особа: Смолова Л.Ф. про встановлення факту, що має юридичне значення та про визнання права власності на спадкове майно

Ухвалою суду від 11.01.13 року позов було залишено без руху і надано позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п’яти днів з дня отримання позивачем ухвали, яку він отримав 02.02.13 року.

Апеляційний суд Київської області ухвалою від 30.05.2013 року ухвалу від 02.02.2013 року скасував питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції виходив із того, що судом першої інстанції не вірно застосовано ч.2 ст.121 ЦПК України та мотивує це тим, що так як він отримав ухвалу суду від 11.01.13 року про залишення його позову без руху - 02.02.2013 року та виправив вказані недоліки у встановлений строк, а саме: направивши через поштове відділення на адресу Бориспільського міськрайонного суду Київської області позовну заяву - 06.02.2013 року, про що свідчить зворотнє повідомлення про вручення кореспонденції (а.с.13), а тому вважає, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали порушено норми процесуального права. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила, що суд першої інстанції не з»ясував всі обставини справи та  не вірно застосував норми процесуального права, чим порушив порядок для вирішення вказаного питання, а отже апеляційна скарга підлягає задоволенню.

 

Справа № 359/1144/13-ц Головуючий у І інстанції Криворучко І.В.

Ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 14 лютого 2013 року позивачу з підстав ст. 115 ЦПК України відмовлено у відкритті провадження в частині позовних вимог викладених у пунктах 2-5, в іншій частині позовних вимог ухвалою від 14 лютого 2013 року позовна заява залишена без руху і позивачу наданий строк для усунення недоліків позовної заяви, а саме у позовній заяві неповно, не конкретно викладені обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги без посилання на засоби їх доказування.

Апеляційний суд Київської області ухвалою від 16 травня 2013 року скасував ухвалу від 14.02.2013 року та питання передано до суду першої інстанції на новий розгляд.

Суд апеляційної інстанції виходив із того, що , відмовляючи у відкритті провадження, посилався в мотивувальній частині ухвалі саме на цю підставу, разом з тим не вказав яке рішення і коли набрало законної сили, між ким був спір, предмет спору, підстави позовних вимог, тому висновок суду про ідентичність справ є передчасним.

Відповідно до п. 2 ч.2 ст. 122 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Відмова від позову не позбавляє другу сторону права пред'явити такий самий позов до особи, яка відмовилась від позову.

Як видно із апеляційної скарги, позивач у 2011 році зверталася в суд із позовом про визнання будинку спільною сумісною власністю подружжя з підстав ст. 331 ЦК України.

Як видно із тексту позовної заяви від лютого 2013 року, Подільчук Н.Л. посилається як на підставу позову на ст. 60 Сімейного кодексу України.

Враховуючи наведене, позови Подільчук Н.Л. не є тотожними а ні за предметом, а ні за підставою, на що суд першої інстанції не звернув уваги. Крім того, приймаючи ухвалу з підстав п. 2 ч. 2 ст. 122 ЦПК України, суд безпідставно послався на ст. 115 ЦПК України.

 

Справа № 359/1061/2013 Головуючий у І інстанції Мельник О.О.

за позовом Тригуба В.І. до Публічного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Аеросвіт» про стягнення заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку, відшкодування моральної шкоди

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21 березня 2013 року позовну заяву повернуто позивачу на підставі ст. 121 ЦПК України.

Апеляційний суд Київської області ухвалою від 21 травня 2013 року скасував ухвалу від 21.03.2013 року та справу повернув до суду першої інстанції для вирішення питання відкриття провадження.

Суд апеляційної інстанції виходив із того, що 07 грудня 2013 року судом першої інстанції постановлено ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій позивачу рекомендовано викласти обставини, якими він обґрунтовує свої позовні вимоги та зазначити докази щодо факту та розміру моральної шкоди. 13 березня 2013 року позивачем на виконання вимог ухвали від 07 березня 2013 року подано пояснення та уточнення до позовної заяви, в якому викладено обґрунтування позовних вимог.

Висновки суду першої інстанції, що позивачем не зазначено доказів щодо факту та розміру заподіяння моральної шкоди спростовуються змістом позовної заяви, в якій зазначено обґрунтування вимог стосовно стягнення на користь позивача моральної шкоди.

Також позивачем надано суду докази щодо наявності заборгованості по заробітній платі відповідача перед позивачем, а відтак вимоги суду про викладення обставин на обґрунтування наявності вини відповідача в невиплаті заробітної плати не ґрунтуються на вимогах закону.

За наведених обставин доводи апелянта є обґрунтованими, в зв'язку з чим ухвала суду підлягає скасування через невідповідність висновків суду обставинам справи та порушенням норм процесуального права.

 

№ 1005/11200/2012            Головуючий у І інстанції Мельник О.О.

позовна заява Свіріної Дарії Олександрівни до ТОВ „Фінансова компанія „Житлоінвест-гарант”, ТОВ „КІА-Центр” про визнання права власності на майнові права, покладення обов”язку.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23 листопада 2013 року позовну заяву визнано неподаною та повернуто.

Апеляційний суд Київської області ухвалою від 18 квітня 2013 року скасував ухвалу від  23 листопада 2013 року та справу повернув до суду першої інстанції на новий розгляд.

Суд апеляційної інстанції виходив із того, що ухвала першої інстанції обмежує права позивача на звернення до суду за захистом своїх порушених прав.

 

   № 8/359/6/2013                     Головуючий у І інстанції Ткаченко Д.В.

заява Тихомирової Валентини Павлівни про перегляд рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07.12.2012 року за нововиявленими обставинами у справі за позовом Комунального підприємства теплових мереж «Бориспільтепломережа» до Тихомирової Валентини Павлівни про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом Тихомирової Валентини Павлівни до Комунального підприємства теплових мереж «Бориспільтепломережа» про зобов’язання здійснити перерахунок заборгованості.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12 лютого 2013 року заяву про перегляд рішення залишено без руху.

Апеляційний суд Київської області ухвалою від 15 квітня 2013 року повернув матеріали справи до суду першої інстанції для вирішення питання про повернення апеляційної скарги апелянту.

Суд апеляційної інстанції виходив із того, що відповідно до положень ст.293 ЦПК України ухвала про залишення заяви про перегляд рішення залишено без руху апеляційному оскарженню не підлягає.

 

Справа № 8/359/4/2013        Головуючий у І інстанції Муранова-Лесів І.В.

заява Тихомирової Валентини Павлівни про перегляд рішення суду  від 23 травня 2012 року по цивільній справі № 2/1005/413/2012 року за позовом Тихомирової Валентини Павлівни до товариства з обмеженою відповідальністю “Завод обладнання “ДАН” про визнання дій неправомірними та зобов‘язання вчинити дії, та за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Завод енергетичного обладнання “ДАН” до Тихомирової Валентини Павлівни про зобов’язання надати трудової книжки для належного оформлення,  у зв’язку з нововиявленими обставинами.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30 січня 2013 року позовну заяву визнано неподаною та повернуто.

Апеляційний суд Київської області ухвалою від 08 квітня 2013 року скасував ухвалу від  30 січня 2013 року та справу повернув до суду першої інстанції на новий розгляд.

Суд апеляційної інстанції виходив із того, що з матеріалів справи вбачається, що 28.01.2013 року заявником Тихомировою В.П., до суду була подана заява про перегляд рішення суду у зв'язку з нововиявлепими обставинами (уточнена), відповідно до якої заявник усунула віс недоліки раніше поданої заяви зазначені в ухвалі судді від 14 січня 2013 року. Крім того позивачем було додатково зазначено представників позивача та відповідача, яким в силу ст. 120 ЦПК України копії заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами надаватися не повинні, оскільки вони надаються відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб у справі, а не кількості їх представників.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що заяву необхідно визнати неподаною та повернути заявнику, так як останній не виконав вимоги ухвали суду відповідно до ч.2 ст.121 ЦПК України. Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що з урахуванням конкретних обставин справи, суд першої інстанції, постановив ухвалу з порушенням норм процесуального права, і тому вона підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд суду першої інстанції.

 

Справа № 1005/6067/12             Головуючий у І інстанції Кабанячий Ю.В.

за позовом Андрощука П.П. до Вороньківської сільської ради, Управління держкомзему у Бориспільському районі, про визнання недійсним рішення та визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 02 серпня 2012 року позовну заяву визнано неподаною та повернуто.

Апеляційний суд Київської області ухвалою від 20 березня 2013 року скасував ухвалу від  02 серпня 2012 року та справу повернув до суду першої інстанції на новий розгляд.

   Суд апеляційної інстанції виходив із того, що з матеріалів справи вбачається, що позивач по справі не був належним чином повідомлений про існування ухвали від 21 червня 2012 року, що підтверджується відміткою на довідці про причини повергнення поштового відправлення. Посилання судді в ухвалі від 02 серпня 2012 року на те, що 02.08.2012 року на адресу суду повернувся конверт з надісланою позивачеві ухвалою та з відміткою про причини невручення, а саме повернуто за закінченням терміну зберігання - не є поважною причиною для визнання не поданою та такою, що підлягає повернення позивачу з усіма додатками. З викладених вище підстав колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, оскільки суд першої інстанції постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви, допустив порушення норм процесуального законодавства, тому ухвала підлягає скасуванню з направленням матеріалів справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

 

Справа № 4/с/359/37/2013   Головуючий у І інстанції Саган В.М.

за скаргою Гатауліна А.Ф. на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції в Київській області Марінова Олексія Костянтиновича, заінтересована особа:Хистовий В.Б.

   Ухвалою судді від 30 вересня 2013 року скаргу визнано неподаною і повернуто заявнику.

Апеляційний суд Київської області ухвалою від 03.12.2013 року скасував ухвалу від  30 вересня 2013 року та справу повернув до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження.

Суд апеляційної інстанції виходив із того, що підставою залишення скарги без руху було те, що вона не відповідає вимогам ст.ст. 119, 120, 383-385 ЦПК України, а саме до скарги не долучено матеріали, які зазначені в її додатках, а також не надано доказів поважності причин пропущення строку для подання скарги.

Відповідно до п.п. 3, 5, 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує вимоги, зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину.

За змістом зазначеної норми, саме позивач обґрунтовує свої вимоги з викладом відповідних обставин та зазначенням доказів, що підтверджують такі обставини. Сама по собі відсутність у позовній заяві чи додатках до неї доказів на підтвердження позовних вимог не перешкоджає розгляду справи, оскільки є підставою для відмови в задоволенні позову по суті, а не для визнання позовної заяви неподаною.

Звертаючись до суду, Гатаулін А.Ф. виклав у скарзі обставини, якими обґрунтовує свої вимоги, додав до скарги докази, які вважав за потрібне надати для розгляду скарги.

Суддя зазначених обставин та положення ст. 119 ЦПК України не врахував, а тому його висновок про необхідність визнання скарги неподаною з тих підстав, що скаржник не надав доказів на підтвердження доводів скарги є необґрунтованим.

Крім того колегія суддів вважає не зайвим зазначити про те, що суд позбавив можливості належним чином перевірити строки звернення до суду зі скаргою на дії державного виконавця та підстави його поновлення, оскільки повернув оригінал скарги, залишивши в справі лише процесуальні документи, чим грубо порушив норми процесуального законодавства.

За таких обставин ухвала суду скасуванню з передачею справи до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження, відповідно до вимог ст. 312 ЦПК України, оскільки ухвала постановлена з порушенням вимог процесуального законодавства.

 

№ 359/8367/13 Головуючий у І інстанції Ткаченко Д.В.

позовна заява Житінської Світлани Володимирівни, Житінського Віктора Юрійовича та Житінської Валентини Мечиславівни до Київської обласної митниці та Ягодинської митниці про стягнення грошових коштів та зобов’язання вчинити дії.

   Ухвалою судді від 20 серпня 2013 року  позовну заяву залишено без руху.

Апеляційний суд Київської області ухвалою від 18.11.2013 року повернув апеляційну скаргу до суду першої інстанції для виконання вимог ч.2 ст. 293 ЦПК України

Суд апеляційної інстанції виходив із того, що апеляційну скаргу подано на ухвалу, що не підлягає апеляційному оскарженню.

 

 

 

 

Справа № 359/5919/13-ц   Головуючий у І інстанції Туманова К.Л.

за позовом Публічного акціонерного товариства «Старокиївський банк» до Коломійця Ігоря Олександровича про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 01 липня 2013 року позовну заяву повернуто позивачу на підставі ст. 115 ЦПК України.

Апеляційний суд Київської області ухвалою від 22.10.2013 року ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 01 липня 2013 року скасував, справу повернув до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Суд апеляційної інстанції виходив із того, що колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції про повернення позовної заяви позивачу суд першої інстанції виходив з того, що у матеріалах справи не зазначена повна дата народження відповідача і у зв'язку з цим неможливо встановити чи підсудна справа суду.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 122 ЦПК України у разі якщо відповідачем у позовній заяві, поданій і оформленій у порядку, встановленому цим Кодексом, вказана фізична особа, що не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи. Інформація про місце проживання (перебування) фізичної особи має бути надана протягом трьох днів з моменту отримання відповідним органом реєстрації місця проживання та перебування особи відповідного звернення суду. У разі якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Подальший виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється через оголошення у пресі. 

 

Справа № 359/3205/13-ц            Головуючий у І інстанції Яковлєва Л.В.

За позовом Уманець В.М. до Біловола В.І., Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Лафорт» про відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином.

Ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 05 квітня 2013 року позовну заяву залишено без руху з наданням 3-денного строку на усунення недоліків. В зв'язку з не усуненням встановлених недоліків, ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25 квітня 2013 року позовну заяву повернуто позивачу.

   Апеляційний суд Київської області ухвалою від 19.09.2013 року скасував ухвалу від  25.04.2013 року та передано питання про відкриття провадження на новий розгляд до суду першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції виходив із того, що з повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.48) вбачається, що копію ухвали про залишення без руху позовної заяви від 05 квітня 2013 року Уманець В.М. отримав особисто 17 квітня 2013 року.

               18 квітня 2013 року, тобто у визначений судом для усунення недоліків строк, позивач відправив на адресу суду уточнену заяву, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.57), з якого крім того вбачається, що заява була отримана судом 23 квітня 2013 року.

 Враховуючи викладене, висновок суду про не усунення позивачем встановлених йому недоліків у визначений судом строк є необґрунтованим, а ухвала судді від 25 квітня 2013 року про повернення позову порушує вимоги ст. 121 ЦПК України та є такою, що обмежує право позивача звернутися до суду за захистом порушеного права, задеклароване у ст. 3 ЦПК України.

 

Справа № 359/1144/13-ц             Головуючий у І інстанції Криворучко І.В

за позовом Подільчук Н.Г. до Подільчука І.Ю. , третя особа: Щасливська сільська рада, про поділ майна.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 14 травня  2013 року позовну заяву визнано неподаною та повернуто на підставі ст.ст.119, 121 ЦПК України, посилаючись на те, що в матеріалах справи відсутнє посилання на докази існування спірного автомобіля, його наявність, а також місце перебування.

Апеляційний суд Київської області ухвалою від 25.07.2013 року скасував ухвалу від  14.05.2013 року та передано питання про відкриття провадження на новий розгляд до суду першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції виходив із того, що як вбачається зі змісту ухвали від 14 лютого 2013 року, були зазначені такі недоліки, як зокрема, в матеріалах справи відсутнє посилання на докази існування спірного автомобіля, його наявність, а також місце перебування.

   Вищевказаний висновок суду є таким, що грубо порушує порядок, встановлений для вирішення питання про залишення заяви без руху та її подальше повернення, оскільки відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді у суді першої інстанції» подання доказів можливе на наступних стадіях цивільного процесу, тому суд не вправі через неподання доказів при пред'явленні позову залишити заяву без руху та повернути заявнику.

   Вищенаведене дає колегії суддів підстави для висновку, що ухвала судді від 14 травня 2013 року про повернення позову постановлена з порушенням вимог ст.ст. 119, 121 ЦПК України та є такою, що обмежує право позивача на звернення до суду за захистом порушеного права, передбачене у ст. 3 ЦПК України.

 

Справа № 359/4534/13-ц             Головуючий у І інстанції Величко В.П.

за позовом Виговської В.В. до приватного акціонерного товариства «Аеросвіт» про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

   Ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21 травня 2013 року позовну заяву визнано неподаною та повернуто позивачці на підставі ст. 121 ЦПК України у зв'язку з тим, що недоліки позовної заяви у визначений судом строк позивачка не усунула.

Апеляційний суд Київської області ухвалою від 19.08.2013 року скасував ухвалу від  21.05.2013 року та справу повернуто до того ж суду для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Суд апеляційної інстанції виходив із того, що на виконання вимог зазначеної ухвали судді першої інстанції, позивачка 17 травня 2013 року подала до суду надруковану позовну заяву, до якої долучила докази на обґрунтування своїх вимог (а.с.19-20).

Тобто, позовна заява відповідає вимогам ст.119 ЦПК України.

   За таких обставин висновки судді першої інстанції про те, що позивач повністю не усунула недоліки позовної заяви, є безпідставними.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що згідно з роз'ясненнями, які містяться у     п.2 (абз.4) та п.7 (абз.4) постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» не допускається відмова у відкритті провадження у справі з мотивів недоведеності заявленої вимоги, відсутності доказів, пропуску позовної давності та інших передбачених законом підстав. Подання доказів можливе на наступних стадіях цивільного процесу, тому суд не вправі через неподання доказів при пред'явленні позову залишати заяву без руху та повертати заявнику.

Однак суд першої інстанції на вказані вимоги закону та роз'яснення Пленуму Верховного Суду України належної уваги не звернув, у зв'язку з чим помилково позовну заяву визнав неподаною та повернув позивачці. 

 

Справа № 359/7904/13-ц   Головуючий у І інстанції Левченко А.В.

за позовом Комісар Ю.В. до Мілевського В.В.   про повернення безпідставно набутого майна.

Ухвалою судді від 7 серпня 2013 року вказану позовну заяву повернуту позивачу для подання до належного суду.     

Апеляційний суд Київської області ухвалою від 07.10.2013 року справу повернув до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження.

Суд апеляційної інстанції виходив із того, що у разі, якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити   зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання  про відкриття провадження у справі.

Як вбачається з матеріалів справи,  суд першої інстанції не виконав зазначені вимоги закону та не звернувся до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи  щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування)відповідача, разом з тим узяв до уваги дані щодо його місця проживання з копії Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що не передбачено законом.

Враховуючи, що судом не отримана інформація щодо встановлення зареєстрованого у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) відповідача, висновок судді щодо необхідності повернення позову позивачу з зв’язку з порушенням правил підсудності  є передчасним.

 

Справа № 359/5477/13-ц   Головуючий у І інстанції Ткаченко Д.В.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до Абу про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 02 липня 2013 року позовну заяву повернуто позивачу.

Апеляційний суд Київської області ухвалою від 15.10.2013 року ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 02 липня 2013 року скасував, справу повернув до суду першої інстанції на новий розгляд.

Суд апеляційної інстанції виходив із того, що вирішуючи вказане питання та повертаючи заяву про перегляд заочного рішення заявнику, суд першої інстанції мотивував тим, що  позовна заява подана до неналежного суду, оскільки згідно ч. 1 ст. 109 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання/перебування. Однак погодитися із вказаним висновком суду першої інстанції колегія суддів не може виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.114 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Оскільки предметом іпотеки являється земельна ділянка, що знаходиться за адресою: Садове товариство «Ельвіра» на території Гнідинської селищної ради Бориспільського району Київської області, тому справа підсудна Бориспільського міськрайонного суду Київської області.

Отже, суд першої інстанції не врахував вказаних норм процесуального права, тому ухвала суду підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції на новий розгляд по даному питанню, так як останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

 

Справа № 359/7464/13-ц   Головуючий у І інстанції Туманова К.Л.

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Житлоінвест - Гарант» до Пальченко В.В. про розірвання договору про участь у фонді фінансуванні будівництва виду «А».

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23 липня 2013 року позовну заяву повернуто товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Житлоінвест - Гарант»  для подання до належного суду.

Апеляційний суд Київської області ухвалою від 30.09.2013 року ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23 липня 2013 року скасував, справу повернув до суду першої інстанції на новий розгляд.

Суд апеляційної інстанції виходив із того, що вимоги позову обґрунтовано тим, що 05 травня 2010 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Житлоінвест - Гарант» та відповідач було укладено договір про участь у фонді фінансування будівництва виду «А» (далі - Договір), за яким відповідачка зобов'язалася передати позивачу грошові кошти у сумі 222 660 грн. в термін до 30 червня 2011 року в довірчу власність з метою отримання об'єкта інвестування – квартири у м. Бориспіль. Посилаючись на те, що в порушення п.3.3.1 договору відповідачка лише частково здійснила оплату за вказаним договором у розмірі 95000 грн., позивач просив його позов задовольнити з підстав, передбачених ст.ст.611, 651 ЦК України.

Тобто, предметом спору є розірвання договору про участь у фонді фінансування будівництва, який виник з приводу порушення відповідачкою умов даного договору щодо внесення нею грошових коштів за об'єкт інвестування, а саме, квартири  у м. Бориспіль.

Відповідно до ч. 1 ст. 114 ЦПК України  позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Пунктом 42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визнання підсудності цивільних справ» передбачено, що виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина перша статті 114 ЦПК). Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Згідно з п.27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 209 року №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» позови про визнання недійсними правочинів щодо нерухомого майна та застосування наслідків недійсності пред'являються відповідно до частини першої статті 114 ЦПК за місцезнаходженням майна або основної його частини. Кваліфікація об'єктів як нерухомого майна здійснюється відповідно до статей 181, 190 та 191 ЦК. При цьому за місцезнаходженням нерухомого майна повинні пред'являтися також позови про визнання недійсними правочинів щодо нерухомого майна, яке буде створено в майбутньому (щодо інвестиційних договорів про будівництво нерухомого майна, договорів про участь у фонді фінансування будівництва тощо).

Отже, враховуючи наведені вище вимоги закону та роз'яснення Пленуму Верховного суду України і Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, колегія суддів вважає, що правила виключної підсудності стосуються позовів щодо буд-яких вимог, пов'язаних з правом особи на нерухоме майно, зокрема, позови про розірвання договору про участь у фонді фінансування будівництва нерухомого майна.

Таким чином, даний позов згідно з ч.1 ст.114 ЦПК України підсудний Бориспільському  міськрайонному суду Київської області.

 

Справа № 359/6208/13-ц               Головуючий у І інстанції Кабанячий Ю.В.

За позовом Піддубняка О.М. до Погорілко Ю.А. про стягнення боргу.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12 серпня 2013 року позовну заяву повернуто позивачу для подання до належного суду.     

Апеляційний суд Київської області ухвалою від 19.09.2013 року ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12 серпня 2013 року скасував, справу повернув до суду для вирішення питання про відкриття провадження.

Суд апеляційної інстанції виходив із того, що  з матеріалів справи вбачається, 19 червня 2013 року судом першої інстанції постановлено ухвалу про залишення позовної заяви без руху та зазначено про необхідність позивачу сплатити судовий збір при подачі заяви про забезпечення позову.

   25 липня 2013 року у відповідь на запит суду ГУДМС у м. Києві було надано інформацію про зняття з реєстрації  відповідача за адресою та вибуття останньої до м. Одеса.

   Відповідно до ч.3 ст. 122 ЦПК України у разі якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Подальший виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється через оголошення у пресі.

    Як вбачається з матеріалів справи суд першої інстанції місце проживання відповідача не встановив, а тому передчасно прийшов до висновку про повернення позовної заяви позивачу для подання до належного суду, чим порушив вимогу ст. 122 ЦПК України.

              Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апелянта є обґрунтованими, в зв'язку з чим ухвала суду підлягає скасування через порушення норм процесуального права з направленням справи до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

 

Справа № 359/2642/13-ц           Головуючий у І інстанції Криворучко І.В.

за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал банк» до Білик Н.А. про стягнення заборгованості.

Ухвалою судді  Бориспільського міськрайонного суду Київської області від  24 квітня 2013 року відмовлено у відкритті провадження з підстав ст. 115 ЦПК України. ( справа не підсудна цьому суду).

Апеляційний суд Київської області ухвалою від 25.07.2013 року ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24.04.2013 року скасував, справу повернув до суду на новий розгляд.

   Суд апеляційної інстанції виходив із того, що  у позовній заяві адресу місця проживання відповідача позивач вказав:м. Бориспіль

   Згідно довідки ВАДР ГУ ДМС України в м. Києві Білик Н.А. за вказаною адресою  зареєстрованою або знятою з реєстрації не значиться. ( а.с. 4.).

Інформація отримана судом першої інстанції не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) відповідача, а тому суд мав вирішити питання про відкриття провадження у справі. Подальший виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється через оголошення у пресі.

   Підстави відмови у відкритті провадження визначені ст. 122 ЦПК України. Статтею ст. 115 ЦПК України визначено  наслідки порушення правил підсудності.

   Суддя, приймаючи ухвалу про відмову у відкритті провадження безпідставно посилається на ст. 115 ЦПК України, оскільки в даному випадку суд мав би повернути заяву позивачеві для подання її до належного суду.

 

№ 6/1005/63/2012                       Головуючий у І інстанці Величко В.П.

заява представника Публічного акціонерного товариства Всеукраїнський Акціонерний Банк про виправлення помилки у виконавчому листі по справі № 3688/2010р. про стягнення з Хоменко Олени Федорівни на користь Публічного акціонерного товариства Всеукраїнський Акціонерний банк заборгованості.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 04 вересня 2012 року у задоволенні заяви відмовлено.

Апеляційний суд Київської області ухвалою від 28 січня 2013 року ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 04.09.2012 року про відмову скасувано, передано справу на новий розгляд до того ж суду.

Суд апеляційної інстанції виходив із того, що відмовляючи позивачу у виправленні помилки, суд першої інстанції дійшов висновку, що на момент видачі виконавчого листа, 15.06.2012 року діяв Закон України "Про виконавче провадження " в редакції від 08.03.2011 року.

У відповідності до норм п. 2 ч. 1 ст. 22 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, що діє з 9 березня 2011 року) зазначено, що виконавчий лист може бути пред'явлений до виконання протягом року.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 22 вищезазначеного Закону строки для виконання судових рішень встановлюються з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню,- з наступного дня після його постановлення.

 Однак у п. 1 ч. 1 ст. 21 Закону України "Про виконавче провадження" в редакції від 09.09.2010 року вказано, що строк пред'явлення виконавчих листів становить 3 роки.

 Відповідно до п. 2 ст. 5 ЦК України акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.

 Оскільки рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області  ухвалене від 02 грудня 2010,  станом на той час діяв Закон у редакції від 09.09.2010 року.

Тому колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції було необґрунтовано відмовлено в задоволенні заяви про виправлення помилки у виконавчому листі, не повно з'ясовано обставини справи, тому ухвала підлягає скасуванню, а матеріали справи направленню до суду першої інстанції для виправлення помилки у виконавчому листі, виданому 15.06.2012 року.

 

№ 2-3167/2010             Головуючий у І інстанції Криворучко І.В.

за позовом Ющенко Людмили Михайлівни до Управління пенсійного фонду України в м. Бориспіль про визнання дій незаконними та зобов»язання здійснити перерахунок та виплату пенсії.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 20 серпня  2010 року     постановлено         виправити         описку       в     рішенні Бориспільського міськрайонного суду від 29 липня 2010 року у справі за позовом Ющенко Л.М. до Управління пенсійного фонду України в м. Бориспіль про визнання дій незаконними та зобов»язання здійснити перерахунок та виплату пенсії.

Апеляційний суд Київської області ухвалою від 27.03.2013 року ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 29.07.2010 року скасовано та відмовлено в задоволенні заяви.

Суд апеляційної інстанції виходив із того, що за правилами ст. 219 ЦПК України, суд може з власної ініціативи або за заявою осіб, які беруть участь у справі, виправити допущені у судовому рішенні описки чи арифметичні помилки. Особи , які беруть участь у справі, повідомляються про час і місце засідання. їхня неявка не перешкоджає розгляду питання    про внесення виправлень. Відповідно до ч.2 ст.218 ЦПК України, після проголошення рішення суд, який його ухвалив, не може сам скасувати або змінити   це рішення.

Наведені в заяві Ющенко Л.М. обставини щодо невідповідності рішення суду її уточненим позовним вимогам не є опискою, виправлення якої передбачене ст. 219 ЦПК України. Згідно з наведеною нормою процесуального закону, описки-це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До них належить написання прізвищ та імен, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Постановляючи ухвалу , суд зазначених вимог закону не врахував, та постановив ухвалу, якою фактично змінив рішення суду.

 

№ 1005/7741/2012              головуючий у І інстанції Ткаченко Д.В.

за позовом Шпілки Алли Михайлівни до Томашук Вікорії Михайлівни та Няйкало Світлани Михайлівни, треті особи –Громадська організація садівниче товариство «перемога плюс», Бориспільське районне БТІ про визнання права власності на садовий будинок в порядку спадкування.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23 січня 2013 року відмовлено у визнанні мирової угоди та визначено продовжити розгляд справи.

Апеляційний суд Київської області ухвалою від 21.03.2013 року ухвалу від 23.01.2012 року скасував, питання передав на новий розгляд до суду першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції виходив із того, що  матеріалів справи видно, крім позивача та відповідачів, участь у справі беруть ще треті особи, а саме - Громадська організація «Садівниче товариство «Перемога-Плюс»», Бориспільське районне БТІ. к видно із тексту мирової угоди ( а.с. 132), остання складена без урахування інтересів усіх заінтересованих осіб, що беруть участь у справі, а саме третіх осіб. Суд першої інстанції, відмовляючи у визнанні мирової угоди, не з'ясував, чи відповідає мирова угода всім вимогам ст. 175 ЦПК України, чи не порушує вказана мирова угода інтересів інших осіб, що беруть участь у справі, чи має угода взаємні компроміси сторін, чи може об'єкт незавершеного будівництва бути предметом мирової угоди, а тому висновок суду щодо вчинення сторонами іншої процесуальної дії є помилковим. Підстави відмови у визнанні мирової угоди визначені ст. 175 ЦПК України.

 

Справа № 21005/8470/2012   Головуючий у І інстанції Величко В.П.

за позовом Тилка Т.М. до Дзигуна О.П. про відшкодування збитків.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 жовтня 2012 року затверджено мирову угоду між сторонами. Провадження по справі закрито.

Додатковою ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23 листопада 2012 року  визнано за  Тилка Т.М. право власності на 1/2 частини домоволодіння з надвірними господарськими спорудами.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 01 липня 2013 року ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 жовтня 2012 року скасовано і справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Апеляційний суд Київської області ухвалою від 14.08.2013 року ухвалу від 23.11.2012 року скасував і справу направив до суду першої інстанції для продовження розгляду по суті.

Суд апеляційної інстанції виходив із того, що з матеріалів справи вбачається, що ухвалою Апеляційного суду Київської області від 01 липня 2013 року ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 жовтня 2012 року скасовано і справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду по суті.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів, вважає, що додаткова ухвала Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23 листопада 2012 року  підлягає скасуванню, оскільки ухвала Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 жовтня 2012 року про затвердження мирової угоди між сторонами скасовано з підстав, що дана ухвала постановлена з порушенням закону.

 

№ 1005/11551/2012              Головуючий у І інстанції Вознюк С.М.

за позовом Прокопенка Олега Володимировича до Прокопенко Оксани Володимирівни про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду від 21 лютого 2012 року заяву про забезпечення доказів задоволено частково.

Апеляційний суд Київської області ухвалою від 09.04.2012 року скасував ухвалу від 21.02.2012 року та передав питання на новий розгляд до судку першої інстанії

Суд апеляційної інстанції виходив із того, що матеріалів справи, судом першої інстанції було розглянуто клопотання про забезпечення доказів під час зупинення провадження по справі, оскільки ухвалою суду від 01 лютого 2013 року провадження у справі зупинено до 03 травня 2013 року, а ухвалою від 21 лютого 2013 року задоволено клопотання про забезпечення позову.

За таких обставин, ухвала суду, як постановлена з порушенням норм процесуального права, підлягає скасуванню, а заява про забезпечення доказів - направленню до суду першої інстанції для нового розгляду.

 

Справа № 359/949/13-ц       Головуючий у І інстанції Вознюк С.М.

за позовом Маслової Наталії Юріївни до Рожанського Олександра Івановича про визнання майна спільною сумісною власністю, поділ спільного майна та встановлення факту проживання чоловіка, жінки однією сім’єю без  шлюбу, та за зустрічним позовом Рожанського Олександра Івановича до Маслової Наталії Юріївни про визнання права приватної власності.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10 вересня 2013 року у вказаній вище справі відмовлено у задоволенні заяви позивачки про вжиття заходів забезпечення позову і накладення арешту на чотири земельні ділянки та рухоме майно.

   Апеляційний суд Київської області ухвалою від 24.10.2013 року скасував ухвалу від 10.09.2013 року та ухвалив нову, якою заяву про забезпечення позову в цій частині задоволено. В порядку забезпечення позову накласти арешт на земельну ділянку площею 0,0726 га для будівництва та обслуговування житлового будинку по та земельну ділянку площею 0,0754 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, заборонивши їх відчуження. Копію ухвали направити Міжміському управлінню Держземагенства у містах Судаку і Феодосії Автономної Республіки Крим для виконання. В решті ухвалу залишити без змін.

Суд апеляційної інстанції виходив із того,  що обидві спірні ділянки були придбані на ім'я відповідача за договорами купівлі-продажу в період зареєстрованого шлюбу між сторонами, а також враховуючи положення ст.126 ЗК України про посвідчення права власності на земельну ділянку на підставі цивільно-правової угоди, висновки суду про відсутність підстав для накладення арешту невірні.

Відповідно до частин 2 і 6 ст.126 ЗК України (в редакції на момент придбання ділянок) право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, у разі набуття права власності за такою угодою. В такому випадку державний акт на право власності на земельну ділянку, що відчужується, долучається до відповідного договору і на ньому нотаріусом робиться відмітка про відчуження земельної ділянки. Орган, який здійснює реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень, робить відмітку про реєстрацію прав на земельну ділянку на підставі угоди про її відчуження.

 

Справа № 1005/12037/12              Головуючий у І інстанції Величко В.П.

за заявою Публічного акціонерного товариства «Укргазбанк» про заміну сторони виконавчого провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Укргазбанк» до  Устюгової Е.В. про стягнення кредитної заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23 вересня   2013 року заяву ПАТ «Укргазбанк» про заміну сторони виконавчого провадження задоволено.

Апеляційний суд Київської області ухвалою від 25.11.2013 року скасував ухвалу 23.09.2013 та постановив нову ухвалу якою в задоволенні заяви відмовлено.

Суд апеляційної інстанції виходив із того, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про задоволення заяви ПАТ АБ «Укргазбанк» про заміну сторони виконавчого провадження - боржника Усюгова С.В. на Устюгову Е.В. так як особа, до якої  перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки лише за іпотечним договором.

 

Справа № 359/6675/13-ц   Головуючий у І інстанції Яковлєва Л.В.

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс» про заміну сторони у виконавчому провадженні у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до Шерстюка Г.Я., Шерстюка О.Г. про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 05 вересня 2013 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс» про заміну сторони у виконавчому провадженні задоволено.

Апеляційний суд Київської області ухвалою від 18.11.2013 року скасував ухвалу 05.09.2013 і справу і питання передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції виходив із того, що на виконання рішення суду був виданий виконавчий лист, а 11 березня 2013 року - відкрито виконавче провадження ( а.с. 14, 92-93, 94-95 ).

20 квітня 2012 року Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанс» уклали договір факторингу №05/12, згідно умов якого, клієнт ( банк ) зобов'язується відступити фактору    ( товариству ) права вимоги за кредитами, а фактор зобов'язується придбати права вимоги за кредитами, прийняти їх і сплатити ціну продажу, передбачену договором ( а.с. 6-9 ). Згідно додатку №1 до цього правочину, у фактора виникло право вимоги лише за кредитним договором №11368333000 ( а.с. 16, 124 ).

Цього ж дня, Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанс» відступило Товариству з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс» права вимоги за кредитами, шляхом укладення відповідного договору факторингу №05/12-КВ ( а.с. 10-12 ).

Кредитний договір №11398821000 від 04 липня 2008 року, за яким ухвалено рішення та відкрито виконавче провадження,  до зазначеного переліку не ввійшов.

Проте, суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу викладеного не врахував і помилково дійшов висновку про необхідність задоволення заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні.

Таким чином, доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість оскаржуваної ухвали, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також неправильне застосування та порушення норм матеріального і процесуального права при її постановленні, зокрема, ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 378 ЦПК України, на переконання апеляційного суду, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи у суді другої інстанції.

 

 

№ 2-301/2010             Головуючий Вознюк С.М.

за заявою Довгаля Юрія Петровича про зміну способу виконання рішення суду в справі за позовом Ковальової Світлани Володимирівни до Єгорова Ігоря Олександровича, Довгаля Юрія Петровича, треті особи без самостійних вимог: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Потьомкіна Тетяна Вікторівна, садівницьке товариство "Дніпровець" про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки.

Ухвалою   Бориспільського   міськрайонного   суду   Київської   області   від 23 листопада 2012 року заяву Довгаля Ю.П. про зміну способу і порядку виконання рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 серпня 2010 року задоволено. в частині повернення Єгоровим І.О. сплачених Довгалем Ю.П. коштів в розмірі 295200 грн. за недійсним договором купівлі-продажу земельної ділянки. Стягнуто в примусовому порядку з Єгорова І.О. на користь Довгаля Ю.П. 295200 грн. Зобов'язано видати виконавчий лист.

Апеляційний суд Київської області ухвалою від 01.04.2013 року скасував ухвалу 23.11.2012 та передано питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції виходив із того, що з доданих до заяви матеріалів вбачається, що державним виконавцем вживались заходи щодо виконання рішення суду і Єгорова І.О. було зобов'язано вчинити відповідні дії щодо повернення коштів, однак останній таких дій не вчинив, за що був притягнутий до відповідальності у вигляді неодноразових штрафів.

Таким чином з моменту набрання рішенням суду першої інстанції від 18.08.2010 року законної сили, а саме, 06.12.2010 року - дата ухвали апеляційного суду Київської області у справі, останнє не виконано з боку Єгорова І.О. Даних про те, що вказане рішення суду не виконано з боку Довгаля Ю.П. в справі немає. З матеріалів справи вбачається, що Єгоров І.О. не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду даної заяви, що є грубим порушенням норм ЦПК України, а тому ухвала судді підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

 

Справа № 359/17/2013             Головуючий у І інстанції Туманова К.Л.

за заявою Тихомирової В.П. про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23 травня 2012 року по справі за позовом Тихомирової В.П. до товариства з обмеженою відповідальністю «Завод енергетичного обладнання «ДАН» про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Завод енергетичного обладнання «ДАН» до Тихомирової В.П. про зобов'язання надати трудову книжку для належного оформлення.

Зазначена заява судами розглядалася неодноразово.

Останньою ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 02 серпня 2013 року у задоволенні заяви Тихомирової В.П. відмовлено.

Апеляційний суд Київської області ухвалою від 14.10.2013 року скасував ухвалу від 02.08.2013 року та направлено справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції виходив із того, щовисновки та мотиви, з яких скасовано рішення, є обов'язковими для суду першої інстанції при новому розгляді справи. Висновками та мотивами, з яких скасовано рішення, необхідно вважати положення мотивувальної та резолютивної частин ухвали суду апеляційної інстанції щодо наявності передбачених статтею 311 ЦПК підстав для скасування рішення суду першої інстанції і передачі справи на новий розгляд та їх кваліфікації процесуальним законодавством як таких.

Однак суд першої інстанції при новому розгляді заяви Тихомирова В.П. на зазначені роз'яснення постанови Пленуму Верховного Суду України уваги не звернув, висновків суду апеляційної інстанції, які є обов'язковими для суду першої інстанції не врахував, надав оцінку фактам, яким вже була надана оцінка в ухвалі апеляційного суду, що набрала законної сили та відповідно помилково відмовив у задоволенні  заяви.

Відповідно до вимог ч.3 ст.312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення. 

Згідно з п.20 (абз.3,5) постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року №12 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» у разі скасування рішення суду першої інстанції з направленням справи на новий розгляд в ухвалі апеляційного суду обов'язково має бути зазначено, які порушення закону були допущені судом першої інстанції, чим це підтверджено.

 

Справа № 359/3715/13-ц         Головуючий у І інстанції Яковлева Л.В.

за заявою  про зміну способу виконання рішення цього ж  суду від 18 серпня 2010 року у справі за позовом Ковальової Світлани Володимирівни до Єгорова Ігоря Олександровича, Довгаля Юрія Петровича, треті особи без самостійних вимог: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Потьомкіна Тетяна Вікторівна, садівницьке товариство "Дніпровець" про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 01 липня 2013 року заяву задоволено з посиланням на обставини, викладені у заяві.

Апеляційний суд Київської області ухвалою від 30.09.2013 року скасував ухвалу 01.07.2013 року та передано питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції виходив із того, що постановою державного виконавця від 03 серпня 2011 року виконавче провадження з примусового виконання зазначеного виконавчого листа закрито на підставі ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження» ( там же ).  Таким чином, процес виконання рішення суду завершився, відповідно, не може бути змінено чи встановлено інший спосіб і порядок виконання рішення відповідно до положень ст. 378 ЦПК України.          Окрім цього, зазначені Довгалем Ю.П. обставини, на переконання апеляційного суду, неможливо віднести до таких, що утруднюють виконання рішення відповідно до положень ч. 1 ст. 378 ЦПК України. Вони лише свідчать про можливість захисту його інтересів у інший спосіб, визначений законодавством, зокрема, ст. 16 ЦК України, шляхом оскарження дій, постанов державного виконавця, тощо.

 

Справа № 1005/10080/2012           Головуючий у І інстанції Саган В.М.

Заочним рішенням  Бориспільського міськрайонного суду  від  16.04.2013 року позов   Карпенка В.А. до Царика В.М. про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задоволено.

   11.06.2013 року Царик В.М. подав  клопотання  про поновлення строку  подачі  заяви  про перегляд заочного рішення  від 16.04.2013 року, посилаючись на поважність причин пропуску.

   Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10 вересня 2013 року в поновленні строку відмовлено.

Апеляційний суд Київської області ухвалою від 12.11.2013 року скасував ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10.09.2013 року скасувати і передав питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

   Суд апеляційної інстанції виходив із того, що з матеріалів справи вбачається, Царик В.М. отримав  копію заочного рішення  7.052013 року , 14.05.2013 року подав апеляційну скаргу , яку направив до суду апеляційної інстанції. Після отримання  10.06.2013 року ухвали  апеляційного суду  про відмову  у прийнятті до розгляду  апеляційної скарги  від 4.06.2013 року, 11.06.2013 року  подав заяву  до суду І інстанції  про перегляд заочного рішення. Тому висновок суду про відсутність  підстав для поновлення строку  є помилковим.

 

Справа № 359/2840/13-ц   Головуючий у І інстанції Чирка С.С.

за заявою Федорова П.А. про скасування судового наказу виданого Бориспільським міськрайонним судом Київської області 06 березня 2013 року.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12 квітня 2013 року заяву залишено без задоволення.

Апеляційний суд Київської області ухвалою від 17.09.2013 року скасував ухвалу від 12.04.2013 року та передав питання на новий розгляд до суду І інстанції.

Суд апеляційної інстанції виходив із того, що з наданої довідки КП «ЖЕК-1» вбачається, що у Федорова П.А. за період з 01.09.2012 року по 31.01.2013 року існує заборгованість в розмірі 730,48 грн./а.с. 5/.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 100 ЦПК України, суддя відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу, якщо із заяви і поданих документів вбачається спір про право.

Постановляючи ухвалу про відмову в задоволенні заяви про скасування судового наказу, суд першої інстанції не взяв до уваги, що заявник оспорює вище вказану суму з підстав неналежної якості наданих КП «ЖЕК-1» послуг. Тобто, з наданих матеріалів справи вбачається спір про право.

За таких обставин, апеляційна скарга заслуговує на увагу, а ухвала суду яка постановлена з порушенням норм процесуального права підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

 

Провадження №  2/359/1952/2013 Головуючий у  І інстанції Криворучко І.В.

Позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "ОПТ Факторинг Україна" до Тян сергія Олексійовича, 3-тя особа: товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельна група "Лідер" про стягнення заборгованості за кредитним договором.

 

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26 червня 2013 року відмовлено у відкритті провадження та передано справу на розгляд до Дарницького районного суду м. Києва

Апеляційний суд Київської області ухвалою від 04 листопада 2013 року скасував ухвалу від 26.06.2013 року та передали питання на новий розгляд до суду першої інстанції для вирішення його відповідно до вимог ЦПК України.

Суд апеляційної інстанції виходив із того, що позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з боржника заборгованість за кредитним договором шляхом звернення стягнення на заставне майно та в межах вартості переданого в іпотеку майна-земельної ділянки розташованої в Бориспільському районі. За таких обставин позивач обґрунтовано звернувся до суду за місцем знаходження нерухомого майна.

 

№ 2/359/2630/2013 Головуючий у  І інстанції Яковлєва Л.В.

за позовом Чорноштан Володимира Анатолійовича, Чорноштан Тетяни Василівни, Чорноштан Ангеліни Володимирівни, 25.10.2003 року народження, Чорноштан Анастасії Володимирівни, 16.05.2010 року народження, в інтересах яких діють Чорноштан В.А. та Чорноштан Т.В. до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» про відшкодування моральної шкоди спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 15 серпня 2013 року  передано справу на розгляд до Шевченківського районного суду м. Києва

Апеляційний суд Київської області ухвалою від 12 листопада 2013 року скасував ухвалу від 15.08.2013 року та матеріали цивільної справи провернули до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Суд апеляційної інстанції виходив із того, що позов пред’явлено про відшкодування шкоди завданої здоров’ю джерелом підвищеної небезпеки.  Статтею 110 ЦПК України встановлено випадки альтернативної підсудності, за якої позов за вибором  позивача може бути пред’явлений в одному з двох і більше судів. Суд не має права обмежувати позивача для розгляду справи у конкретному суді. Крім того даною нормою права передбачено, що позови про відшкодування шкоди можуть бути пред’явлені за  зареєстрованим місуцем проживання чи перебування позивача або за місцем завдання шкоди. Суд першої інстанції на вказані положення закону не звернув уваги та прийшов до помилкового висновку про передачу справи для розгляду за підсудністю до Шевченківського районного  м. Києва, оскільки відповідачем по справі є юридична особа.

 

Справа № 1005/11798/2012      Головуючий у І інстанції Чирка С.С.

за позовом Видиборця М.К. до Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області,Видиборця В.К. про визнання права власності на житловий будинок у порядку спадкування.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 27 грудня 2012 року відмовлено у відкритті провадження.

Апеляційний суд Київської області ухвалою від 16 травня 2013 року скасував ухвалу від 27.12.2012 року та передав питання до суду першої інстанції на новий розгляд.

Суд апеляційної інстанції виходив із того, що переглянувши матеріали справи, вислухавши доводи сторін, колегія суддів встановила, що висновки суду першої інстанції не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, оскаржувана ухвала є безпідставною та не обґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню.

 

№ 359/1058/13-ц       Головуючий у І інстанції Ткаченко Д.В.

За позовною заявою Дударківської сільської ради до Блиндер Любов Михайлівни про зобов'язання повернути безпідставно стягнуті за скасованим судовим рішенням грошові кошти.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11 лютого 2013  року відмовлено у відкритті провадження.

Апеляційний суд Київської області ухвалою від 17.04.2013 року скасував ухвалу від 11.02.2013 року та справу повернуто для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Суд апеляційної інстанції виходив із того, що з доданої до позовної заяви постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2011 року вбачається, що розпорядження виконкому Дударківської сільської ради про звільнення Блиндер Л.М. скасовано, а останню поновлено на посаді спеціаліста з призначень субсидій. Стягнуто з Дударкіської сільської ради на користь Блиндер Л.М. заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 16 026 грн. 86 коп. та 6 500 грн. витрат за надання юридичної допомоги. Вказана постанова апеляційного суду касаційною інстанцією була скасована, а справа направлена на новий розгляд, під час якого адміністративний позов Блиндер Л.М. ухвалою Бориспільського міськрайонного суду від 06 листопада 2012 року залишено без розгляду. В лютому 2013 року Дударківська сільська ради звернулася в суд з позовом про стягнення з Блиндер Л.М. безпідставно отриманих коштів на підставі ст.. 1212 ЦК України. Заяву про поворот виконання будь-якого судового рішення Дударківська сільська рада до суду не подавала. На вказане суддя уваги не звернув і прийшов до помилкового висновку про те, що заявлені вимоги про поворот виконання судового рішення, ухваленого відповідно до вимог КАС України.

 

 

№2/359/375/2013         Головуючий у І інстанції Чирка С.С.

позовна заява приватного акціонерного товариства страхова компанія «АХА Страхування» до Сичова Володимира Володимировича про стягнення страхового відшкодування.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 09.01.2013  року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду.

Апеляційний суд Київської області ухвалою від 09.04.2013 року скасував ухвалу від 09.01.2013 року та справу повернуто на новий розгляд до суду першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції виходив із того, що страховий випадок виник з договору про надання транспортних послуг, що укладений між суб'єктами господарської діяльності.

За таких обставин, коли позивач є юридичною особою і інші учасники даних правовідносин фізичними особи не являються, за своїм суб'єктним складом відповідно до ст. 15 ЦПК України розгляд даної справи до юрисдикції суду з розгляду цивільних справ не відноситься, в зв'язку з чим висновок судді щодо підсудності справи не відповідає вимогам закону.

 

 

№  2/359/612/13      Головуючий у 1 інстанції Ткаченко Д.В.

за позовом Гуральника Миколи Григоровича до Труханової Валентини Михайлівни, Крикун Марії Петрівни, Блиндер Любов Михайлівни, Янченко Марії Миколаївни, Тищенка Івана Миколайовича, Журавель Сергія Івановича, Прудкої Олександри Павлівни, Петровського Володимира Івановича, Петровської Марії Олександрівни, Котенко Любов Миколаївни, Тарасова Павла Володимировича, Тищенко Марії Олександрівни, Приходька Івана Васильовича, Говоруна Анатолія Івановича, Сидоренка Костянтина Григоровича про захист честі, гідності та ділової репутації.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18.02.2013  року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду.

Апеляційний суд Київської області ухвалою від 25.03.2013 року матеріали цивільної справи повернув  для вирішення питання про повернення апеляційної скарги апелянту.

Суд апеляційної інстанції виходив із того, що відповідачі подали апеляційну скаргу на ухвалу про відкриття, посилаючись на недотримання правил підвідомчості, а не підсудності. Відповідно до ч. 2 ст. 293 ЦПК України, у разі подання апеляційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, суд першої інстанції повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.

 

Справа № 359/8518/13-ц   Головуючий у І інстанції Ткаченко Д.В.

за позовом  Табачної К.В. до виконавчого комітету Бориспільської міської ради Київської області про визнання незаконним рішення виконкому.

Ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду  Київської області від 27 серпня 2013 року відмовлено у відкритті провадження у вказаній справі на підставі п.1 ч.2 ст.122 ЦПК України, оскільки позов не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.

Апеляційний суд Київської області ухвалою від 17.10.2013 року скасував ухвалу від 27.08.2013 року та справу повернуто на новий розгляд до суду першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції виходив із того, що з матеріалів справи вбачається, що позивач порушила питання про визнання незаконним і скасування рішення виконкому у зв'язку з порушенням її права на отримання житла у встановленому Житловим кодексом України порядку.

Отже даний спір виник не у зв'язку із здійсненням відповідачем владних повноважень, а у зв'язку із порушенням житлових (цивільних) прав позивачки і згідно ст.15 ЦПК України підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства.

Суддя першої інстанції вказаних обставин не врахував і постановив необґрунтовану ухвалу про відмову у відкритті провадження.

Згідно роз'яснень, викладених у п.24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 3 від 1 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визнання підсудності цивільних справ» у порядку цивільного судочинства розглядаються спори щодо права особи на житло (приватизація житла, взяття на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, або зняття із такого обліку, надання житла, тощо). Такі спори є житловими (цивільними) спорами, незалежно від участі у справі як відповідача суб'єкта владних повноважень.

 

Справа № 359/8014/13-ц   Головуючий у І інстанції Яковлєва Л.В.

за позовом  Калити В.П, Калити М.І. до державного нотаріуса Бориспільської районної державної нотаріальної контори, третя особа Бориспільська районна державна адміністрація Київської області про визнання дій неправомірними та скасування постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 9 серпня 2013 року відмовлено у відкриті провадження у зв'язку із тим, що позов не підлягає розгляду в суді в порядку цивільного судочинства.

Апеляційний суд Київської області ухвалою від 10.09.2013 року скасував ухвалу від 09.08.2013 року та справу повернуто для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції виходив із того, що з матеріалів справи вбачається, що позивачі просять визнати дії державного нотаріуса Бориспільської районної державної нотаріальної контори Скрипки А.О. щодо відмови у видачі їм свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті  Калити І.О., скасувати постанову державного нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 1261/02-31 від 19 липня 2013 року, зобов'язати відповідача видати на ім'я позивачів свідоцтво про право на спадщину на земельну частку (пай), що належала померлому , у зв'язку із тим, що державний нотаріус Скрипка А.О. мотивував відмову у вчиненні нотаріальної дії з посиланням на ст.ст. 25, 346 ЦК України.

Згідно із ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Одним із способів захисту права, встановленого законом, є оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, оскарження нотаріального акту.

Частиною 8 розділу ХІ прикінцевих та перехідних положень ЦПК України передбачено, що скарги, заяви щодо нотаріальних дій чи відмови у їх вчиненні, подані до набрання чинності Кодексом відповідно до глави 39 ЦПК України 1963 року, розглядаються за правилами позовного провадження, встановленими новим кодексом.

Крім того, Пленум Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у постанові № 3 від 1 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» роз'яснив, що право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, а також нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Таким чином міськрайонний суд, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі щодо порушення нотаріусом правил вчинення нотаріальної дії по видачі свідоцтва про право на спадщину в порядку цивільного законодавства, не звернув увагу та те, що якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі такого свідоцтва, то виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розгляду у позовному провадженні.

 

 

 

Справа № 359/4818/13-ц               Головуючий у І інстанції Ткаченко Д.В.

за позовом Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до відділу державної виконавчої служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції, Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Еліт Сервіс», треті особи: Шост В.С., Ситник М.М. про визнання недійсним акту уцінки та визнання прилюдних торгів такими, що не відбулися.

Ухвалою судді від 17 травня 2013 року відмовлено у відкритті провадження у справі з тих підстав, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, по скільки спір виник між юридичними особами.

Апеляційний суд Київської області ухвалою від 27.08.2013 року скасував ухвалу від 17.05.2013 року та справу повернуто на новий розгляд до суду першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції виходив із того, що між  Шост В.С. та ПАТ «ОТП Банк» був укладений кредитний договір та договір іпотеки.

23 січня 2009 року приватний нотаріус вчинив виконавчий напис і звернув стягнення на предмет іпотеки  - фізичної особи.  Ввиконавчий напис передано на примусове виконання.

3 грудня 2012 року спірне майно було продано з прилюдних торгів  Ситнику М.М.

Банк звернувся до суд з позов та просив визнати прилюдні торги такими, що не відбулися і відповідачами по справі указує державного виконавця та торгуючу організацію, а покупця - третьою особою.

Таким чином, виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, а відтак є правочином.

Такий висновок узгоджується й з нормами ст. ст. 650, 655 та ч. 4 ст. 656 ЦК України, які відносять до договорів купівлі-продажу процедуру прилюдних торгів, результатом яких є видача нотаріусом  свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів на підставі складеного та затвердженого в установленому порядку акта державного виконавця про проведені торги.

Отже, враховуючи те, що відчуження майна з прилюдних торгів відноситься до угод купівлі-продажу, стороною - покупцем договору купівлі продажу є фізична особа Ситник М.М.,  тому така угода може визнаватись недійсною в судовому порядку в порядку цивільного судочинства. 

Крім того відповідно до ст.. 33 ЦПК України суд може замінити первісного  відповідача на належного за клопотанням позивача, навіть після відкриття провадження у справі та  виконання судом вимог ст.. 10 ЦПК Укораїни.

Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а тому відповідно до  ст. 312 ЦПК України, задовольняє апеляційну скаргу, скасовує ухвалу та повертає матеріали справи  на новий розгляд.

 

Справа №1005/5454/2012           Головуючий у І інстанції Борець Є.О.

за позовом Лехманик Ната-лії Петрівни до Лехманика Ярослава Стефановича про поділ жилого будинку та земельної ділянки.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 05 листопада 2012 року у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи відмовлено.

Апеляційний суд Київської області ухвалою від 28 січня 2013 року апеляційне провадження закрив. Матеріали цивільної справи повернув до суду першої інстанції для вирішення питання про повернення апеляційної скарги апелянту.

Суд апеляційної інстанції виходив із того, що відповідно до ч.2 ст. 293 ЦПК України у разі подання апеляційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, суд першої інстанції повертає її заявнику.

 

 

 

Справа № 1005/3946/12   Головуючий у І інстанції Журавський В.В.

за позовом  Лухтая О.О. до Публічного акціонерного товариства «УніКредитБанк», треті особи:Дзень Є.Г., Лухтай О.В., про визнання недійсним договору іпотеки в частині змін і доповнень до кредитного договору.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21 березня 2013 року провадження по даній справі зупинено.

Апеляційний суд Київської області ухвалою від 15.08.2013 року скасував ухвалу від 21.03.2013 року та справу направив для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції виходив із того, що суд першої інстанції, при винесенні ухвали про зупинення провадження у справі, не врахував, що позови мають різні підстави та предмети спору, між собою не пов'язані, не перешкоджають розгляду справ, тому прийшов до помилкового висновку про необхідність зупинення провадження у справі.

 

Справа №2/1005/486/2012          Головуючий у І інстанції Величко В.П.

за позовною заявою Яковенка Валерія Миколайовича до Киричок Людмили Олександрівни, Денисенка Миколи Петровича, третя особа без самостійних вимог Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області Управління Державної автомобільної інспекції, про визнання правочину недійсним та повернення майна співвласникам та за зустрічним позовом Денисенка Миколи Петровича до Яковенка Валерія Миколайовича, Киричок Людмили Олександрівни про визнання добросовісним набувачем та визнання договору купівлі-продажу дійсним.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області позов задоволено.

Апеляційний суд Київської області ухвалою від 04 лютого 2013 року справу повернув до суду першої інстанції для усунення недоліків.

Суд апеляційної інстанції виходив із того, що матеріли цивільної справи не містять в собі вступної та резолютивної частини.

 

№ 2/359/519/113   Головуючий у І інстанції Журавський В.В.

за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» дол. Мусієнка Ю.Г., Лимара Д.В., Піренко Є.А. про стягнення боргу за кредитним договором та звернення стягнення на заставлене майно.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області позов задоволено.

Апеляційний суд Київської області ухвалою від  27.05.2013 року справу повернув до суду першої інстанції для усунення недоліків.

Суд апеляційної інстанції виходив із того, що у рішенні суду допущено описку, а саме у повному тексті рішення невірно зазначено дату проголошення рішення,  також допущено описку в прізвищі відповідача.

 

№1005/5640/2012              Головуючий у І інстанції Борець Є.О.

за первісним позовом публічного акціонерного товариства «БМ Банк» до Журбенка Бориса Павловича та Журбенко Наталії Володимрівни про стягнення боргу за кредитним договором, за зустрічним позовом Журбенка Бориса Павловича до публічного акціонерного товариства «БМ Банк», третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору – Журбенко Наталія Володимирівна, про визнання недійсним кредитного договору та за зустрічним позовом Журбенко Наталії Володимирівни до публічного акціонерного товариства «БМ Банк», третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору – Журбенко Борис Павлович, про визнання договору поруки припиненим.

Апеляційний суд Київської області ухвалою від  20.03.2013 року справу повернув до суду першої інстанції для усунення недоліків та ухвалення додаткового рішення.

Суд апеляційної інстанції виходив із того, що судом першої інстанції не вирішено питання стосовно позовних вимог заявлених за зустрічним позовом Журбенко Н.В.

 

 

 

№ 1005/11342/12                    Головуючий у І інстанції Саган В.М.

за позовом  Тютюн Валентини  Іванівни  до Марютін Лідії Дмитрівни   про поділ  домоволодіння в натурі та встановлення порядку користування земельною ділянкою та зустрічним позовом Марютін Лідії Дмитрівни  до Тютюн Валентини Іванівни про поділ майна, що є у спільній частковій власності та встановлення порядку користування земельною ділянкою.

Апеляційний суд Київської області ухвалою від  02.12.2013 року справу повернув до суду першої інстанції для усунення недоліків та ухвалення додаткового рішення.

Суд апеляційної інстанції виходив із того, що судом першої інстанції в мотивувальній та резолютивних частинах оскаржуваного рішення відсутні висновки по  зустрічному позову Марютін Л.М, хоча в описовій частині рішення зазначені вимоги по зустрічному позову.

 

№ 2/359/25/2013            Головуючий у І інстанції Величко В.П.

за позовною заявою Гопанчука Володимира Пилиповича до Гопанчук Катерини Павлівни, Торбіної Жанни Миколаївни про визнання права спільної сумісної власності подружжя, її поділ та виділ частки із спільної часткової власності та за зустрічним позовом Гопанчук Катерини Павлівни до Гопанчука Володимира Пилиповича про припинення права власності у спільному майні.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області первісний позов задоволено та у задоволенні зустрічного відмовлено.

Апеляційний суд Київської області ухвалою від  15.10.2013 року справу повернув до суду першої інстанції для усунення недоліків.

Суд апеляційної інстанції виходив із того, що у рішенні суду, що складається з абзацу з вступної та резолютивної частини відсутній абзац про виділення Гопанчуку В.П. літню-кухню-гараж, погріб під частиною будівлі «Г» та колодязь питний «Л». Але вказаний абзац тексту міститься в повному тесті рішення.

 

№ 2/1005/2995/2012               Головуючий у І інстанції  Муранова-Лесів І.В.

позовна заява Городілової Віри Вікторівни до Бориспільської міської ради Київської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Цілик Микола Вікторович, про скасування рішень органу місцевого самоврядування.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 03 грудня 2012 року відмовлено у відкритті провадження в цивільній справі.

Апеляційний суд Київської області ухвалою від 17 січня 2013 року скасував ухвалу від 03.12.2012 року та направлено справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції виходив із того, що пре6дявлені позивачкою позовні вимоги стосуються порушення порядку безоплатної приватизації земельної ділянки громадянином Ціликом М.В. передбаченого ст. 118 ЗК України, що призвело до порушення прав іншого суміжного землекористувача Городілової В.В. Даний позов не носить публічно-правового характеру, а із даних правовідносин убачається спір про право суміжного землекористування між позивачкою Городіловою В.В. та Цілик М.В, який підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства. Тому суд дійшов помилкового висновку про те. Що із змісту позовної заяви не вбачається будь-якого спору між позивачем та органом місцевого самоврядування, який може бути предметом розгляду в цивільній справі.

 

Справа № 2-н/1005/1014/2012  Головуючий у І інстанції   Саган В.М.

заява   КПТМ Бориспільтепломережа   про видачу судового наказу на стягнення  з Махортової  Надії  Герасимівни    суми  заборгованості.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 14 грудня 2012 року заяву повернуто заявнику. Суддя Саган В.М.

Апеляційний суд Київської області ухвалою від 21 лютого 2013 року скасував ухвалу від 14.12.2012 року та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції виходив із того, що з матеріалів справи вбачається, що заявник звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з Махоротвої Н.Г. на користь заявника заборгованості за послуги з теплопостачання. Об'єктом надання вказаних послуг є  квартира.

Відповідно до ч.1 ст.114 ЦПК України, позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Враховуючи те, що квартира, яка обслуговується заявником та по якій рахується заборгованість за надані послуги з теплопостачання знаходиться в м.Бориспіль, суд першої інстанції помилково дійшов висновку про непідсудність вказаної заяви місцевому суду.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції про неможливість розгляду вказаної заяви цим судом такими, що не відповідають вимогам процесуального закону.

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що апеляція позивача підлягає частковому задоволенню, оскільки суд першої інстанції постановляючи оскаржувану ухвалу, допустив порушення норм процесуального законодавства, тому вказана ухвала підлягає скасуванню з направленням матеріалів справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

 

№1005/12153/2012     Головуючий у І інстанції  Ткаченко Д. В.                                                             

заява   БРПТ «Райтепломережа   про видачу судового наказу на стягнення  з Паутової О.Б. суми  заборгованості.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25.12.2012 року відмовлено у прийнятті заяви.

Апеляційний суд Київської області ухвалою від 26.03.2013 року скасував ухвалу від 25.12.2012 року та передано питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції виходив із того, що якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні, телекомунікаційні послуги, послуги телебачення та радіомовлення (пункт 3 частини першої статті 96 ЦПК), судовий наказ може бути видано за наявності відповідних договорів про надання таких послуг, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне надання та отримання таких послуг. Крім того, заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність розрахунків, а також застосування тарифів на відповідні послуги (п.13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 14 від 23 грудня 2011 року).

Із матеріалів справи вбачається, що 25 листопада 2000 року між Бориспільским районним підприємством теплових мереж «Райтепломережа» та Паутовою О.Б. укладено безстроковий договір № 3120 на надання послуг з теплопостачання для опалення та гаряче водопостачання (ГВП). Рішенням Дударківської сільської ради Бориспільського району Київської області № 640-50-У від 26 липня 2010 року «Про встановлення тарифів на послуги теплопостачання Борипільським районним підприємством теплових мереж «Райтепломережа» на території Дударківської сільської ради тимчасово встановлено тарифи вартості теплової енергії на території сільської ради. Рішенням Дударківської сільської ради Бориспільського району Київської області № 246-14-VI від 24 листопада 2011 року «Про встановлення тарифів на теплопостачання Борипільським районним підприємством теплових мереж «Райтепломережа» для населення (І група споживачів) на території Дударківської сільської ради» тимчасово встановлено тарифи на теплопостачання на території Дударківської сільської ради. Бориспільським районним підприємством теплових мереж «Райтепломережа» надано розрахунок боргу за опалення по рахунку № 2695, відкритий на Паутову О.Б., с. Дударків вул. Леніна 47-6 кв. 12 із жовтня 2008 року по листопад 2012 року. Таким чином заявником на підтвердження своєї заяви надано рішення органу місцевого самоврядування щодо затвердження тарифів на послуги теплопостачання, договір про надання житлово-комунальних послуг, укладений з Паутовою О.Б. та розрахунок заборгованості Паутової О.Б. за оплату даних послуг, що вказує на правильність нарахованої суми заборгованості.

Разом із тим суд першої інстанції, відмовляючи у прийнятті заяви про видачу судового наказу, до уваги положення ст. 96 ЦПК України не взяв, неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, і дійшов передчасного висновку щодо існування спору про право. При цьому колегія суддів враховує, що видачею судового наказу права боржника порушені не будуть, оскільки останній має можливість відповідно до ст. 105 ЦПК України подати заяву про скасування судового наказу до суду першої інстанції, і судовий наказ набере законної сили тільки у разі, якщо цього не буде здійснено.

 

 

Справа № 359/3461/13-ц              Головуючий у І інстанції Чирка С.С.

за заявою Котляра О.С. про видачу судового наказу про стягнення з приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Аеросвіт» нараховної, але невиплаченої заробітної плати.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10 квітня 2013 року відмовлено у прийнятті даної заяви.

Апеляційний суд Київської області ухвалою від 29.08.2013 року скасував ухвалу від 10.04.2013 року та передано питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції виходив із того, що вимоги, за якими може бути виданий судовий наказ, передбачені статтею 96 ЦПК України, зокрема згідно її п.1 ч.1, судовий наказ може бути видано, у разі якщо заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати.

Із змісту ст. 2 Закону України «Про оплату праці» вбачається, що компенсація входить до додаткових видів заробітної плати.

   У Постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» № 14 від 23.12.2011, пункт 9, роз'яснено, що наявність спору про право (пункт 2 частини третьої статті 100 ЦПК), яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб'єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб'єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги.

   Ураховуючи наведене та те, що звернувшись до суду із заявою про видачу судового наказу, Котляром О.С. надано належні докази, зокрема довідку про нарахування заробітної плати з місця роботи про розмір нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, сума заборгованості якої становить-34,687.23 грн., посилання суду на те, що в даному випадку існує спір про право є необґрунтованим, оскільки вказана норма застосовується лише в разі стягнення не нарахованої заробітної плати, що підлягає встановленню і розгляду в позовному провадженні.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

 

Таким чином, незважаючи на задовільний в цілому рівень загального стану здійснення цивільного судочинства Бориспільським міськрайонним судом Київської області, 61 ухвалу скасовано апеляційним судом Київської області, тому виникає необхідність його покращення і приведення у відповідність.

Необхідно систематично вивчати судову практику по застосуванню процесуальних норм, і своєчасно вживати заходи з метою виявлення та усунення помилок при постановленні ухвал в цивільних справах, які надходять на вирішення до Бориспільського міськрайонного суду Київської області.