Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
7 лютого 2014 року у Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ відбулося чергове засідання пленуму, Пленум ВССУ розглянув у другому читанні дві постанови, одна із яких «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав».
Судам роз’яснені спірні питання набуття права власності та способи його захисту. При цьому звернуто увагу на те, що спосіб захисту обирається позивачем, проте не довільно, а з урахуванням вимог закону.
Також особливу увагу приділено питанню набуття права власності за набувальною давністю, що є новелою цивільного законодавства. Оскільки у судовій практиці такі спори вирішуються неоднозначно, судам роз’яснено, які умови є визначальними для вирішення цієї категорії справ.
Після обговорення і врахування зауважень пленум ВССУ прийняв постанову в цілому.
У другому читанні було схвалено й постанову «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах». У постанові висвітлено актуальні для судової практики питання. Насамперед це зумовлено тим, що чинна постанова пленуму із зазначених питань була прийнята ще у 2003 році, тобто до набрання чинності новим ЦПК України та змін до нього. Також 4 листопада 2010 року було внесено зміни до Закону України «Про виконавче провадження», згідно з якими закон викладено в новій редакції. Необхідність у прийнятті цієї постанови зумовлена прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, яка свідчить, що виконавче провадження є не окремим інститутом нашої правової системи, а завершальною стадією судового розгляду справи, складовою частиною права на справедливий судовий розгляд та доступ до правосуддя.
Відповідною постановою, що її ухвалив пленум, було внесено зміни і доповнення до постанови пленуму ВССУ від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», яка давала змогу, в основному, забезпечувати єдність судової практики з більшості кредитних спорів. Проте, як відомо, правові позиції з урахуванням суспільних відносин, наукових думок, а також законодавство нерідко змінюються, що вимагає внесення змін до наданих раніше роз’яснень. Внесені зміни стосуються обчислення позовної давності при порушенні кредитних зобов’язань та застосування Закону України «Про захист прав споживачів» при розгляді вимоги банку, пред’явленої до суду з пропуском позовної давності.